Пам’яті святих отців Нікейського собору
Про значення скликання Першого Вселенського собору роздумує Марія Ярема . . .
Неділя по славному празнику Вознесіння Господнього в нашій Церкві присвячена пам’яті святих отців Першого Вселенського собору, який відбувся в Нікеї 325 р. Б.
Собор було скликано з метою вияснення суперечок щодо божественної природи Христа. Адже напередодні пресвітер Арій виступив із запереченням божества Христа, мовляв Христос – досконале творіння Отця, її але не Бог. Отці Нікейського собору засудили вчення Арія як єретичне, а також уклали Символ віри, в якому ясно вказане божество Ісуса, який є «Світлом від Світла, Богом істинним від Бога істинного, родженим і несотвореним, єдиносущним з Отцем…».
Святкування пам’яті святих отців Першого Вселенського собору в часі між Вознесінням Христовим та Зісланням Святого Духа має своє особливе значення, адже вказує, як слід православно славити Бога. Христос вознісся на Небо і деякі Його послідовники уже почали сумніватись у Його божественній природі, адже божество Його укрите по вознесінні і зриме вірою у Святих Тайнах. Ті, що сумнівались у божестві Христа, не могли також співдіяти благодаті Духа Святого, адже відкинули Трійцю єдиносущну. Православне визнання віри стверджує натомість божество Христа і необхідність благодаті Духа.
«Святих отців Собор, зібравшись з усіх країв вселенної, навчив про єдину істоту і природу Отця, і Сина, і Святого Духа, і таїну богослів’я передав Церкві. Їх же прославляючи, з вірою ублажаючи, промовмо: о, божественний полк, богогласні зброєносці Господнього ополчення, зірки світлосяйні духовної тверді, таємничого Сиону непохитні стовпи, мирозапашні квіти райські, золоті уста Слова, Нікейська похвала, вселенної прикрашення! Щиро моліться за душі наші» (з утрені неділі свв. отців Нікейського собору).