Роздуми Марії Яреми, що присвячені апостольському читанню в 17-ту неділю після П’ятдесятниці . . .

У читанні Апостола сімнадцятої неділі по Зісланні Святого Духа чуємо про несумісність служіння Богові та ідолам. Між ними-бо немає нічого спільного, повчає апостол Павло. Як храм Божий не може бути наповнений ідолами, так і людина, яка є правдивим храмом Божим, бо Бог у ній зволив поселитися і бути з нею, не може бути сповнена ідолослужінням. Необхідно вийти з-поміж тих, що поклоняються ідолам, відлучитися від них, не мати участі в ніякій нечистоті духовній та бути добрими синами і дочками самого Бога Вседержителя.

«Які взаємини між храмом Божим та ідолами?» – запитує св. апостол. Такі самі, як між християнством і грошолюбством, християнством і марнославством, християнством і байдужістю, християнством і егоїзмом, християнством і лицемірством, християнством і розпустою, християнством і легковажністю. «Ми бо храм Бога живого», – каже св. Павло. Ми не маємо права сквернити цей храм речами, які до нього не мають жодного відношення: грошолюбством, марнославством, байдужістю, егоїзмом, лицемірством, розпустою, легковажністю і т.д. Ми не маємо права на престолі цього храму ставити ідола замість кивоту. Ми не маємо права храм Божий сквернити. Ми самі собі не належимо, але Богові. Ми не є храмом своєї величі, але Божої. Ми не покликані жити для себе, але для слави Бога.

Якщо живемо для себе і вважаємо своє життя своєю власністю, ми перетворюємо храм Божий на ідольське капище. Не так давно в Україні храми Божі руйнували задля марної ідеології. Сьогодні ж ми руйнуємо нерукотворні храми Божі задля марного егоїзму та глупоти. Бог хоче поселитися в нас і бути нам Отцем. Але щоб так було, необхідно очиститися «від усякої скверни тіла і духа», повчає св. апостол Павло. Потрібно звільнити своє серце від усякого ідолопоклонства, від усього, що не має спільності з живим Богом.

Роздуми над недільними читаннями