Бути «чимось» або мати віру (Мф. 15:21-28)
Роздуми Марії Яреми, що присвячені євангельському читанню в 17-ту неділю після П’ятдесятниці . . .
Євангельський уривок сімнадцятої неділі по Зісланні Святого Духа розповідає про велику віру жінки-язичниці. Ханаанянка, що не була просвітлена богопізнанням, оскільки сповідувала ідолопоклонство, все ж таки Бога пізнала. Натомість юдеї, що вірили в одного Бога, не пізнали Його сущого серед них.
Великою була не лише віра, але й смиренність жінки. Її серце не порушилось гнівом від образливого порівняння. І вона отримала те, що просила. Однак хто з нас готовий, як і вона, прийняти образу і не поринути в пристрасть більшого чи меншого гніву, але й далі просити в того, хто образив? Звичайною нашою реакцією на образу є образа у відповідь. Деколи, а може й часто, ще важча, ніж та, яка нам була завдана. Натомість рідкісною реакцією є мовчання. Це «вдається» небагатьом, адже ми завжди маємо, що сказати у відповідь.
А ще рідкіснішою реакцією є почути образу і прийняти її не як образу, а як належне. Це саме те, що зробила жінка-ханаанянка. Вона почула образу і сприйняла її як належне. Не заперечувала, не виправдовувалась, не гнівалась, а навіть не мовчала, а продовжувала благати милосердя. Хоча здавалося, що надії на милосердя уже немає. Та надія в неї була, і була покора, і була віра. І тому був результат.
Людина, яка думає, що вона є «щось», не здатна стерпіти образу і упокоритись, аби щось просити в того, хто ображає. «Хто вважає себе чимось, коли він є ніщо, той обманює себе», – каже апостол (Гал. 6:3). Отак і ми, що не вміємо терпіти образи, обманюємо себе самих. Обманюємо себе в тому, що є християнами.
Христос не мав наміру образити жінку, Він хотів її звеличити. Однак це звеличення прийшло через упокорення та образливі слова. Бог не має наміру нас образити, коли допускає неприємності, але хоче нас вознести. Ми ж натомість так прагнемо самі вознестися, що стаємо нездатними, щоб Бог нас возніс. Тим способом і задумом, який Він знає. Не обманюймо себе самих. Не думаймо, що ми є щось, бувши нічим.