Безпричинні причини (Лк. 14:16-24)
Роздуми Марії Яреми, що присвячені євангельському читанню в 28-му неділю після П’ятдесятниці . . .
Євангельське читання двадцять восьмої неділі по Зісланні Святого Духа[1] представляє нам притчу про запрошених на велику вечерю. Коли чуємо цей уривок, дещо дивними видаються нам відповіді запрошених. І справедливо, бо вони направду є дивними. Жодна з тих причин, на які посилаються запрошені, зовсім не є причиною. Перший і другий щось надбали: один – поле, інший – волів. І кажуть, що хочуть ось тепер подивитися на куплене. Доволі дивно, бо воно вже куплене і слід раніше було на нього дивитися. Та й зрештою, такі оглядини нічого вже не змінять. До того ж це час вечірній, на який у них є запрошення. А хто ж увечері, а не вдень іде дивитися на поле чи випробовувати волів?
Третій має також непереконливу підставу не прийти: він одружився. У чому ж перешкода прийти на вечерю? Невже дружиною йому радіти лише цей вечір, а не ціле життя? Словом, усі названі причини є не причинами, а надуманими приводами, щоби не відгукнутися на запрошення. І поле, і воли, і тим більше щойно укладене подружнє життя є важливими, однак притча явно показує, що вони не можуть бути першорядними. І поле можна було оглянути наступного дня по вечері. І волів можна було випробувати також наступного дня. Та й радіти молодою дружиною можна було в усі інші дні. А вечерю можна споживати лише цього вечора. Бо, не відгукнувшись раз на запрошення, ніхто з них уже запрошеним ніколи не буде. Отака глупота людей, що воліють замінювати першорядне другорядним і причинами такої заміни називати зовсім надумані речі.
Багато християн, які часто, і навіть дуже часто, приймають запрошення Господа прийти на Його Євхаристійну вечерю, часом знаходять якусь причину не прийти на недільне богослужіння, нехай один-єдиний раз у сезон чи навіть на рік. І та причина здається найвагомішою з можливих: втома, безсонна ніч напередодні, весілля, нестача часу, далека подорож, запланований відпочинок… Але хіба мало схожого між нашими причинами і вигадками євангельських запрошених? Хіба хочемо ми, як євангельські запрошені, опинитися в ситуації, коли більше ніколи не будемо запрошені? Хіба всі ці причини є справді вагомими причинами?
[1] Те саме Євангеліє читають також у неділю Праотців, що є другою Неділею перед Різдвом Христовим.