Апостол Павло (фрагмент), Рембрандт ван Рейн

Роздуми Марії Яреми, що присвячені апостольському читанню в Неділю перед Богоявленням Господнім . . .

У Божественній літургії неділі перед Богоявленням читають уривок з Другого послання до Тимофія, в якому св. апостол Павло наприкінці свого життя настановляє учня щодо життя і віри. Тимофій – улюблений учень св. Павла, єпископ Ефесу. Послання до Тимофія, зокрема друге, сповнене приязню учителя до учня. Св. Павло просить Тимофія тверезо оцінювати різні виклики і обставини, терпеливо зносити напасті не лише нечистих духів, а й людей, невтомно свідчити Євангеліє, виконувати сумлінно і ревно службу Богові і людям. Такі повчання св. Павла є фактично його заповітами улюбленому учневі, оскільки, як сам він пише, настав час його відходу і він готовий скласти своє життя в жертву Богові.

Св. апостол Павло зі сміливістю може ствердити, що «подвигом добрим я змагався» у житті, адже хто з учнів Христа більше за нього зверстав доріг у проповіді, хто більше заснував християнських громад, чи хто більше печалився язичницькими народами? Він справді «подвигом добрим змагався» проти усіх напастей лукавого, пристрастей тілесних, підступів людських. Тож, закінчуючи біг життя, може з впевненістю сказати: «Біг закінчив, віру зберіг». За життєвий подвиг і збережену віру приготований славному апостолові славний дар – «вінець правди», – адже справедливою є славна винагорода за славний подвиг. Така славна винагорода, як каже апостол, приготована усім тим, які з любов’ю чекали на появу Господа, тобто тим, які усім серцем прагнули в житті Його пізнати, Йому служити, Його любити, Його побачити в славній появі.

Цей уривок читають у неділю перед Богоявленням зокрема тому, що власне закінчується згадкою про очікування появи Господа. У Богоявленні ж саме це і святкуємо – славну появу Бога-Тройці.

Роздуми над недільними читаннями