Роздуми Марії Яреми, що присвячені євангельському читанню в Неділю перед Богоявленням Господнім . . .

Євангельське читання неділі перед Богоявленням підготовляє нас до прийдешнього свята. «Приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі Йому», – закликає Ісая, а разом з ним Іоанн Предтеча. Готувати та вирівнювати означає покаятись, пояснює далі Євангеліє. Означає визнати свої гріхи, прийнявши прощення.

Нелегко є, однак, нам визнати свої гріхи. Деякі з них ми визнаємо, інші вважаємо легкими і не вважаємо за необхідне боротися з ними. Ще інші взагалі не видаються нам гріхами, хоча Церква навчає, що вони суперечать Божому щодо нас промислу.

Великою є небезпека назвати гріх несуттєвим і дозволити собі на нього. Великим духовним злом є свідомо дозволяти собі гріх, навіть найменший. Великим обманом та ошуканством є назвати гріх не гріхом, зло – нормальністю, добро – надмірним аскетизмом та героїзмом.

Кожен гріх є гріхом. Чи малий він, чи великий, він є гріхом. Його малість та великість вимірюється не лише малістю чи великістю сподіяного зла, але й малою чи великою свідомістю того, хто чинить. Той, хто грішить свідомо, не може грішити несуттєво. Його найменший гріх може бути великим в очах Того, хто дав глибоке усвідомлення добра і зла. Натомість той, хто грішить несвідомо, може бути скоріше оправданий Богом.

«Приготувати путь Господеві, прямими зробити стезі Йому» – означає приготувати Богові дорогу до свого серця, вирівняти всі хитромудрі сплетіння розуму щодо терпимих і нетерпимих гріхів. Терпимих гріхів не існує.

Бог хоче явитися в житті кожного з нас. Треба лише покаятися на відпущення гріхів. Бог бо приходить, щоб взяти на Себе гріхи світу. Прийдімо ж і ми, щоб визнати перед Ним ці гріхи. Не для того, щоб осоромитися, але щоб зрозуміти і прийняти велику любов, що прийшла до нас.

Роздуми над недільними читаннями