«Де ж бо мало засяяти Світло?» (Мф. 4:12-17)

Роздуми Марії Яреми, що присвячені євангельському читанню в Неділю по Богоявленні Господньому . . .
Євангельське читання неділі по Богоявленні продовжує розповідь про перші кроки прилюдної діяльності Христа. Євангеліст Матфей наголошує, що післанництво Господа є сповненням пророчих сповіщень Старого Завіту. Христос є тим обіцяним Світлом, що просвічує темряву людського існування, темряву народу, що не знав свого Творця.
Прихід Господа знаменує собою прихід Царства Божого. Допоки Господь є між нами, доти ми перебуваємо в Царстві, яке починається уже тут. «Царство Небесне близько», – каже Христос. Близько, бо вже близько Його спасенна жертва, Його повне віддання Себе людям, щоб вони могли живитися Його Тілом і Кров’ю.
Щоб увійти в Царство єдності з Богом, необхідне покаяння, треба визнати себе таким, що потребує Світла і просвічення, треба себе усвідомити блукаючим у темряві. Адже як можемо стреміти до Світла, якщо вважаємо себе просвітленими? Як можемо вийти із блукання в темряві, якщо вважаємо себе на правильній дорозі? Як можемо увійти в Царство, якщо не через покаяння?