“У притчі про митаря і фарисея обидва герої не кажуть про любов до Бога, втім, як і більшість з нас”, – вважає редакція сайту . . .

«Усе це сталося з ними (людьми з попередніх поколінь) як приклади, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків» (1Кор. 10:11), – і знаєте, це не в меншій мірі стосується героїв Господніх притч. Як, наприклад, таких героїв як митар і фарисей. Притча ця всім відома, і тим не менш, у ній проходить повз увагу більшості один вкрай важливий момент, що проглядається в стосунках багатьох людей з Богом. Який саме? Давайте поглянемо разом.

Отже, згідно Христової оповіді: «Два чоловіки прийшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митар. Фарисей, ставши, так про себе молився: Боже! Дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, грабіжники, неправедні, перелюбники, або як цей митар. Пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю» (Лк. 18:10-12). Тобто ми тут бачимо як фарисей пишається (чи хвалиться), як він ретельно дотримує Мойсеїв закон, не забуваючи до того піднестись над митарем, який із зрозумілих причин цього Закону не дотримував. А що ж натомість робив митар? «А митар, стоячи віддалік, не смів навіть очей звести на небо; але, б’ючи себе в груди, говорив: Боже, будь милостивий до мене, грішного!» (Лк. 18:13). Тобто тут бачимо, що митар щиро кається за своє гріховне життя, і на відміну від фарисея, не вважає себе кращим за інших. Що ж, похвально з його боку, на що власне вказує Спаситель: «Кажу вам, що цей пішов до дому свого виправданий більше», ніж фарисей (Лк. 18:14).

Певно, сенс притчі зрозумілий, але залишається поза увагою, як вже згадувалося, один важливий момент, що проглядається в стосунках багатьох людей з Богом: у притчі не згадується любов до Бога обох її героїв. Так фарисей хвалиться своєю набожністю, дотриманням Мойсеєвого закону; митар кається у своєму гріховному житті, але немає ніде згадки про Бога, любов до Нього обох чоловіків. І от тут самий раз згадати самих себе: а ми самі чи так часто згадуємо Бога Святого, коли мучимося докорами сумління, якщо взагалі щось подібне залишилося в нашому житті, чи тим більше, коли тішимося своєю «набожністю»… не те, що інші?

Редакція сайту

Усе по темі: Неділя про митаря і фарисея