Коли ми підходимо до сповіді і розкаюємося в якомусь гріху, священик може не бачити, щиро ми каємося чи ні, але Господь наше серце бачить, і ми отримуємо відпущення гріхів. А якщо людина не кається, то, скільки над нею священик молитов не читає, вона відпущення гріхів не отримує. Тому відпущення гріхів залежить від нашого покаяння: чим глибше ми каємося, тим глибше нам Господь прощає наші гріхи.

У того, хто не вірує, не знає Христа, немає покаяння, йому нікуди скинути цей тягар, і гріх у душі зростає, поки гора гріхів повністю ту душу не розчавить. А християнин, який увірував у Христа, увірував, що Господь має владу його простити, тільки треба просити це вибачення, може отримати прощення гріхів. Ось яку велику владу має Церква християнська: владу прощати гріхи, дану їй від Бога.

Думки про навколишнє