Страждання і радість
Господь Сам про нас піклується: посилає нам всяку скорботу, випробування, труднощі. Але ми ніяк не хочемо їх прийняти, усе думаємо: та що ж таке? чим ми винні? Винні ми тільки тому, що ми грішники, а Господь нас хоче відв’язати від нашого гріха. Нам можливо спастися, лише терплячи те, що нам посилає Господь, і виконуючи заповіді Божі – ті, які нам сталі зрозумілими…
Ми у своєму житті поступово розуміємо, що добре, а що погане. І якщо ми не робитимемо те, що погане – не просто так, а саме заради Господа, звертаючись до Нього: ось, Господи, я пристрасно хочу це зробити, але я знаю, що Тобі це неприємно, що Ти Кров пролив за те, щоб я цього не робив, і я, незважаючи на усе своє бажання, постараюся все-таки цього не робити, а Ти мені в цьому допоможи, – якщо ми так щоразу почнемо благати Бога живого, щоб Він нас очистив від гріха, то щоразу робитимемо крок назустріч до Нього, бо Він нам стане допомагати і ми перемагатимемо гріх.
І ми отримаємо найбільшу радість у серці, коли переможемо гріх, бо це не може бути зроблено людиною самостійно. Жодна людина не може перемогти жодного гріха сама: він долається тільки благодаттю Божою. Тому якщо ми зціляємося від якогось гріха, отже, до нас прийшла благодать Божа. А з’єднання серця людини з благодаттю Божою і є блаженство. Це є Царство Небесне, це є спілкування з Істиною. І доки ми цього не скуштуємо, ми ніколи не зрозуміємо ні що таке християнство, ні що таке Дух Святий – для нас це буде просто абстрактне поняття, одна з філософій.
Звісно, ця філософія найдосконаліша, найвища, бездоганна, з християнською православною філософією жодна інша зрівнятися не може, але це знову тільки пожива для розуму. А доки ми не наблизилися до Бога, не почали діяти за заповідями Божими, ми багато страждатимемо. Тому існує певна антиномія[1]: якщо ми хочемо досягти вічного блаженства, то треба добровільно приректи себе на страждання; а якщо ми хочемо вічного страждання, то ми повинні за будь-яку ціну прагнути до щастя земного.
[1] Антиномія – термін логіки, що означає парадокс або нерозв’язну суперечність. Антиномія є суперечністю між двома твердженнями, що взаємно виключаються, але визнаються в однаковій мірі істинними (однаково доказовими логічним шляхом)