Господь казав: «Нехай будуть в Нас єдине», і молився про цю єдність. А вона може здійснитися лише в любові. Без неї не можна досягти Царства Небесного, бо туди можна увійти тільки люблячи Бога. Але якщо людина любить Бога, це означає, що вона любить взагалі усе.

Ось уявіть собі, що якась людина дуже щедра. Тоді вона дає усім, вона вже не розділяє, бо якби вона для одного була щедрою, а для другого ні, це вже не щедрість. Ось так і любов. Ця така властивість, яка милує і любить усе. Якщо людина навчилася любити Бога, то вона не вибирає, вона любить усе: і дерево, і комаху, і тим більше людину як вище творіння Боже. Любов – це метод пізнання, бо тільки люблячи ти можеш і пізнати. Ось хтось любить, допустимо, біологію – і він її пізнає. А другий каже: ой, я математику не люблю. Отже, у нього немає про математику жодного уявлення. Так і тут. Чому людина не любить Бога або чому не любить ближнього? Та тому, що вона про Бога не має жодного уявлення, вона і іншу людину не відчуває.

Думки про навколишнє