Господь наш Ісус Христос сказав Своїм учням: “З повноти серця промовляють уста” (Лк. 6:45). А що Серце Ісуса так дуже бажало терпіти, тому часто згадував їм Ісус Христос про Свої муки, терпіння і хрести, які їх чекали (Ін. 15 і 16). А це тому, щоби їм пригадати, що Він винищить Себе і посвятить Своє життя з любові до людей, а відтак щоби й вони готувалися до тих ударів, які мали їх спіткати при смерті і після смерті Вчителя. “Бо удари, до яких ми є готовими, менш глибоко нас ранять”, – каже св. Григорій. Якщо хочеш бути учнем Господа Ісуса Христа, мусиш і ти терпіти, бо Він каже: “Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, та йде за Мною” (Мф. 16:24).

Але щоби цей хрест, це терпіння не було занадто важке, старайся його передбачити і до нього приготуватися. І якщо ти здоровий, пам’ятай, що Господь Бог може тебе провідати хворобою; якщо тобі добре поводиться, пам’ятай, що можеш утратити роботу, місце, уряд, тощо; якщо тішишся щастям у родині, пам’ятай, що на землі нема тривалого щастя, що можеш утратити особу найдорожчу твоєму серцю; молитвою приготуйся на можливий удар, а якщо б Господь Бог допустив його на тебе, прийми його й перенеси в згоді з Божою волею і з християнською мужністю. Пам’ятай тоді, яка нагорода чекає тебе за це в небі!

Пам’ятай, що все земне до часу триває, бо “на цій долині сліз усе минеться, а нагорода в небі вічна”.

Розважання на дні Великого посту