Про користь духовну
Ми часто думаємо: давати чи не давати, добре це чи недобре? Але якщо ти відчуваєш, що жадібний, то краще дай, бо цим самим вправлятимеш своє серце в милосерді. Ось ти сидиш в автобусі і дуже втомився. Увійшла людина, і ти бачиш, що вона не так втомилася, як ти. Але якщо хочеш набути милосердя, то все-таки встань заради неї, бо милосердя можна набути тільки таким шляхом: відмовляючись, відриваючи від себе заради іншого.
Хтось тобі постійно докучає своєю грубістю, хамством, нерозумінням, владолюбством, дратує своєю метушливістю. Ти можеш йому щось сказати, зауважити, можеш його змусити змінити поведінку. І цій людині, можливо, буде корисно, якщо ти її поставиш в якісь рамки, але чи буде користь від цього самому тобі, чи не пошкодиш ти своїй душі? Чи не краще тобі потерпіти, змиритися і почекати, поки та людина сама зрозуміє? Тоді це виявиться міцніше, бо, поки ти її тримаєш, вона триматиметься, але, щойно ослабиш, вона повернеться до колишнього. А якщо зрозуміє сама, це зовсім інше.
Можна людину змусити в церкву ходити, щоранку їй телефонувати: ну що ж ти спиш, підемо в храм, там так добре… І так її усе життя примушувати. Але щойно ти помреш, примушувати ніхто не буде – вона знову не ходитиме. Інша справа, коли вона своїми ніжками раз прийшла, два прийшла, залишилася – і вже назавжди. Це набагато міцніше, тут вже не треба ні тягнути, ні примушувати.
Тому треба завжди, у кожному вчинку передусім здобувати для себе духовну користь. Деякі кажуть: це ж егоїзм, сам себе спасаєш! Так, саме себе, бо тільки так ти можеш допомогти іншому. І до того ж це є вищий подвиг, бо спасати себе можна лише одним способом: постійно відмовлятися від свого заради іншого. А це вже зовсім не егоїзм, і ті, хто докоряють християнам в егоїзмі, так чинити не можуть. Навпаки, вони багато говорять про милосердя, про любов до ближнього, натомість нічого не роблячи, а істинний християнин якраз постійно і займається тільки тим, що жертвує собою заради іншого. До цього і треба прагнути. І якщо ми в цьому дійсно досягатимемо успіху, тоді молитва наша буде дієвою, Бог нас чутиме, бо ми будемо в безпосередньому спілкуванні з Ним у любові.