Що найбільше боліло Ісуса Христа в часі Його смутку, то це зрада Його учня Юди Іскаріотського. Він покликав Юду на Свого апостола. Юда мав, отже, бути “світлом світу та в муках Ісуса Христа сіллю землі”, і відзначив його як й інших апостолів; звірився йому у всьому, а він за це відплатив своєму Вчителеві такою чорною невдячністю. Юда зрадив Його, запродав, видав підступом в юдейські руки.

І чому ж Юда так низько упав? Був касиром Господа Ісуса, носив гроші, які вірні складали як милостиню Господу Ісусу. З тих грошей почав потрохи красти й відкладати для себе. Був злодій, каже Святе Євангеліє. Коли вже так звик до крадіжки дрібних речей, забажав відтак мати відразу більше грошей. А що знав, що юдеї шукають за Ісусом, щоби Його вбити, пішов до них і сказав: “Що хочете дати мені, – і я вам видам Його?” А вони поставили йому тридцять срібняків (Мф. 26:15).

Коли Ісус після останньої вечері пішов з апостолами на Оливну гору, Юда побіг до юдейської старшини, взяв відділ озброєних слуг і вояків зі свічками та смолоскипами і мечами, і пішов проти Ісуса. Притому сказав воякам, що він поцілує Ісуса на знак, щоб вони могли Його пізнати. “Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є, беріть Його. І, відразу ж підійшовши до Ісуса, сказав: радуйся, Учителю! І поцілував Його. Ісус же сказав йому: друже, для чого ти прийшов? Тоді підійшли, наклали руки на Ісуса і взяли Його” (Мф. 26:48-50). Чи Ісус, може, гнівається на Юду за те? Ні! Він не гнівається, а хоче навернути його на добру дорогу, хоче його отямити, щоби залишив свій ганебний вчинок. А як по-приятельськи. “Друже, для чого ти прийшов” та Юдо, “То ти поцілунком Сина Людського видаєш?!” (Лк. 22:48). Ще востаннє хотів його навернути, ще востаннє хотів йому дати ласку. Але Юда не прийняв її, погордив Божою ласкою.

Хто з нас не мав або не має підступних приятелів? Правдивих приятелів у житті можна на пальцях порахувати. Може, й тебе не раз зрадив такий Юда, і через те ти, може, до смерті носиш ненависть у своєму серці до того чоловіка. Якби так було, то прости йому, бо Ісус Христос більше від тебе простив. А коли ти так простиш ворогові свою кривду, то Ісус Христос тобі її винагородить.

Юда не користав з тридцяти срібняків, ціни крові Христової, але впав у розпуку, пішов кинути юдеям срібняки під ноги, купив собі мотуз, і повісився.

Розважання на дні Великого посту