День 16: Ісус Христос в Ірода
Пригадай собі, що коли Пилат довідався, що Ісус Христос походить із Галилеї, хотів позбутися немилої справи. Тому відіслав Його до Ірода, котрий був царем Галилеї.
Яка зневага для Господа Ісуса! Ірод – це чоловік дуже підлий. Він жив з жінкою свого брата. Св. Іван Хреститель кидав йому у вічі той його гидкий вчинок. Ірод наказав за те кинути св. Івана до в’язниці. І такий підлий чоловік мав тепер судити найневиннішого Богочоловіка, Спасителя світу.
Св. Євангеліє ту подію так подає: “Ірод же, побачивши Ісуса, дуже зрадів, бо давно вже хотів Його бачити, тому що багато чув про Нього і сподівався побачити від Нього яке-небудь знамення. І ставив Йому багато запитань, але Він нічого не відповідав йому. Первосвященики ж і книжники стояли і наполегливо звинувачували Його” (Лк. 23:8-10).
Декому могло б видатися, що Ісус Христос міг зробити якесь чудо перед Іродом. Ірод за те був би Його, може, й звільнив. Люди нераз уживають всяких способів, щоби в когось здобути собі ласку. Ісус Христос ніколи не потребував ласки в людей. Він усе, що робив, робив для слави Божої. Так само й ми повинні робити: ніколи не робити нічого для уподобання людям, але лише для Господа Бога.
Ірод побачив, що його бажання даремне. Він бачив, що Ісус не лише не зробив перед ним ніякого чуда, але навіть й не відповів йому ані слова на його запити. Через те й розгнівався на Ісуса, тому: “зі своїми воїнами, зневаживши Його і познущавшись з Нього, вдягнув Його у світлий одяг і повернув Його до Пилата” (Лк. 23:11). Це нова зневага для Господа Ісуса Христа. Предвічна мудрість, Учитель, Спаситель світу, Якого вважали за біснуватого, одягнений у білу одежу, висміяний, погорджений. Ти мовчиш, Господи Ісусе, на ті зневаги. Ти приймаєш їх і жертвуєш Своєму Отцю за мої гріхи, а я для Тебе нічого не хочу пожертвувати.
Ах, єдиний Боже! І нині не один безбожник дозволяє собі плюгаві насмішки з науки Ісуса Христа, з обрядів св. Церкви. А чимало слабких людей мовчать, або усміхаються на це і то лишень задля людського вигляду! Забувають про те, що каже Ісус Христос: “А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним” (Мф. 10:33).