Уяви собі Хресну дорогу. На чолі йде римське військо з хоругвою. Поглянь на Господа Ісуса, оточеного катами, що закинули на Його тіло ланцюги, й ведуть Його, як дикого звіра. За Ісусом ідуть два розбійники з хрестами, що разом з Ним мають бути розп’яті. Далі архієрей, старшина народу і незчисленний натовп найрізнішої голоти. Вважай, що людська злість те все зробила для того, щоб зганьбити Господа Ісуса.

Поглянь на Ісуса. Він із великим зусиллям ледве може ступати з важким хрестом. Його кроки непевні. Ступить, і спотикається. Терновий вінець в’їдається в голову і спричиняє незрозумілий біль.

Поступово, як покидають Його сили, Він спотикається, тратить рівновагу, падає! Рани відкриваються, земля багриться Найсвятішою Кров’ю. Кати починають проклинати, лихословити, шарпати та копати Господа Ісуса, щоб вставав. О, Ісусе, хто викаже Твої болі й чуття Найсвятішого Твого Серця! Як же болію над Тобою!

Господь Ісус упав і знову підноситься. Увесь обмазаний болотом, облитий свіжими струменями крові, що пливуть з ран Його голови.

Пророк Господній бачить Його духом у червоній одежі на Хресній дорозі, і розпочинає з Ним розмову: “Хто це йде від Едома, у червлених ризах від Восора?..” – “Я, – відповідає Ісус, – Який проголошує правду, сильний, щоб спасати”. “Від чого ж одіяння Твоє червоне, і ризи у Тебе, як у того, хто топтав у точилі?” “Я топтав точило один, і з народів нікого не було зі Мною; і Я топтав їх у гніві Моєму і давив їх у люті Моїй; кров їх бризкала на ризи Мої, і Я заплямував усе одіяння Своє” (Іс. 63:1-4). Так, Спасителю наш, Кров Твоя є нашою кров’ю, бо Ти її нам дарував!

Отці Церкви навчають, що цей тяжкий упадок Господа Ісуса означає наші гріховні упадки на дорозі спасіння. Ісус Христос жертвував цей Cвій упадок Небесному Отцю за наші упадки.

О душе моя! Чи це можливо, щоб ти, пригадуючи собі це, була ще колись такою жорстокою для Господа Ісуса, щоб важким гріхом відновлювати Його упадки? О Ісусе, вже ніколи не ображу Тебе важким гріхом.

Розважання на дні Великого посту