Розуміємо ми це чи не розуміємо, відчуваємо чи не відчуваємо, але тільки Євангеліє є істина. За здоров’я і за упокой моляться не лише християни – і китайці, в яких віри немає, теж моляться за своїх покійних родичів. Яка тоді різниця між китайцем і православною людиною? І ті і ті за упокой поминають, і ті і ті в храм ходять, і ті і другі з храму йдуть умиротворені, з таким піднесеним почуттям. Що ж, означає, все одно, в який храм ходити? Багато хто так і каже: а яка різниця, Бог один. Так, Бог один, але усі люди моляться різним богам, і багато хто молиться помилковим богам. Як лисички в лісі бувають справжні, а бувають несправжні, бувають хибні і опеньки, і білі – усе буває хибне. І духовне життя теж буває хибним: зовнішнє існує, а усередині згнило.

Тому треба міняти нам внутрішнє, старатися життя своє присвятити цьому, душу свою змінювати. А як змінювати? На що? Щоб це зрозуміти, треба передусім пізнати цей ідеал, пізнати Христа, і порівняти себе і Христа, і побачити, у чому різниця. І цю різницю треба змінити. І щоразу, йдучи в храм, добре б нам подумати: навіщо я йду, що мені там шукати? І якщо ми замислюватимемося над цим питанням, тоді Сам Господь нам пошле відповідь: ми йдемо шукати Христа – шукати Його, знаходити. І єдиною перешкодою до цього пошуку в нашому житті є гріх, який затуляє від нас Христа.

Усілякими бувають обставини: і дощ, і сніг, і гармидер у храмі, і духота, але це не може перешкодити людині, якщо вона правильно себе налаштувала. Бо вона ж прийшла не штовхатися, не лаятися, вона прийшла Христа шукати. «Навчіться від Мене, – сказав Христос, – бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим». Якщо хтось тобі заважає, і тобі важко стояти, і ти обурюєшся – ти обурюєшся не тому, що він тобі заважає, а тому, що ти гнівлива, грішна людина.

Як нам дізнатися, у чому ми грішимо, якщо нас ніхто не спокушає, якщо нам ніхто не докучає? Допустимо, є в людині дратівливість, але життя її так влаштоване, що ніхто її не дратує. Вона так усе життя і проживе і не дізнається, що в ній є цей гріх. Прийде на суд Божий, а Господь скаже: Я тебе не візьму в Царство Небесне, бо ти дратівлива. Тому Господь і допускає спокуси, тобто випробування, в яких ми можемо пізнати діючий у нас гріх і, пізнавши його, перемогти в собі.

Думки про навколишнє