Буває, людина двічі в церкву прийшла, помолилася, бачить – жодного толку. Думає: піду до екстрасенса; цей не допоміг – піду до бабки-чаклунки. Церква поруч, дві зупинки – ні, їде в далечінь, щоб воду їй якусь дали або ще щось. Вже куди святіша вода, ніж з церкви: не бабка освячує, а Сам Господь Ісус Христос – але ні, це не годиться, треба якась особлива. А чому особлива? Віри немає. Не вірить людина, що тут є присутнім Сам Христос – Той самий, Який цю землю створив, Який створив усіх нас; Який створив і воду, і гори, і птахів, і звірів, сонце, увесь Всесвіт; Який управляє усіма процесами в кожній клітинці нашого організму; Який усе про нас знає, усі наші гріхи, усі наші достоїнства; в Якого тільки одне бажання – нас спасти від гріха.

Думки про навколишнє