Присутність Христова

Можливо, кожен з нас помічав за собою: ми в храмі поводимося абсолютно інакше, ми зі священиком розмовляємо абсолютно іншим тоном, ніж з власними дітьми, допустимо, або з подругою. Чому така різниця? Бо коли людина приходить у храм, мимоволі її душа почуває себе в присутності Божій. І в людини часто навіть абсолютно невіруючої, коли вона входить у храм, душа її якось підтягується. Розум ще нічого не розуміє і не усвідомлює, але душа її починає трепетати через те, що тут перебуває Господь. Якщо серце живе, якщо недостатньо огрубіло, то трепет настільки охоплює людину, що іноді при вході в храм у неї починають сльози литися з очей, хоча вона сама не знає чому.

Одна раба Божа, далека від Церкви людина, мені казала: отче, я не можу в церкву ходити – як увійду, так починаю плакати, мені незручно, і я йду. Тобто настільки душа в людини відчуває; але замість того, щоб, навпаки, прагнути все більше і більше наблизитися, вона робить такий неправильний висновок, що треба не ходити, хоча ці сльози не горе, не відчай, а саме сльози розчулення.

У храмі, навколо ікони, молитви читаються, співаються – і ми трішки підтягуємося, нехай моментами, але якось маємо перебувати перед Богом. Адже усе наше життя має стати таким богослужінням. І якщо людина постійно стоїть перед живим Богом, якщо віра наповнює усю її істоту, як же можна когось засудити? Як же можна помислити погано, коли поруч Бог і Він бачить твою думку, бачить тебе наскрізь?

Уявимо собі: ось ми прийшли з храму додому, верхній одяг зняли, перевзулися. Увійшли до кімнати і бачимо, що за столом сидить Господь Ісус Христос. Хтось з нас, побачивши Його живого, ось так сидячого за столом, наважиться до телевізора підійти, включити його і сісти дивитися – коли там, у кімнаті, живий Христос сидить? Чи почати сваритися з сусідом, або по телефону базікати? Адже ні? Але насправді Христос – Він завжди може бути з нами, і ми завжди можемо мати спілкування з Ним, і ми завжди можемо бути з Ним поруч і близько. «Я з вами по всі дні, до кінця віку». І щойно кожен з нас звернеться до Нього – Він вже тут, поруч, Він невидимо стоїть, Він невидимо є присутнім.