Христос зціляє сліпого, Ель Греко

Проповідь священика Гліба Козлова в Шосту неділю по Пасці . . .

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа

«Ученики Його запитали в Нього: Учителю, хто згрішив, – він чи батьки його, що сліпим народився?» (Ін. 9:2).

Учні Ісуса намагаються вирішити, мабуть, одне з найважчих питань – про те як примирити добрість, всезнання і всемогутність Божі з наявністю у світі страждань, причому страждань, які часто явно не є «справедливою відплатою» за гріхи. Ще можна зрозуміти, коли страждання наздоганяють людину як результат її власних злих справ. Але у випадку сліпонародженого зрозуміло, що сам він, звісно, не встиг ще скоїти вільних гріхів, що спричиняють такі тяжкі наслідки, а провина батьків хоч і створює нащадкам «погану спадковість», але не в сенсі юридичному, адже ті, хто питав, напевно пам’ятали слова пророка Єремії: «У ті дні вже не будуть говорити: “батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома”, але кожен буде помирати за своє власне беззаконня; хто буде їсти кислий виноград, у того на зубах і оскома буде» (Єр. 31:29-30). Майже те саме каже пророк Єзекиїль: «Душа, яка грішить, вона вмре; син не понесе провини батька, і батько не понесе провини сина, правда праведного при ньому і залишається, і беззаконня беззаконного при ньому і залишається. І беззаконник, якщо навернеться від усіх гріхів своїх, які робив, і буде дотримуватися всіх уставів Моїх і чинити законно і праведно, живий буде, не помре. Усі злочини його, які робив він, не пригадаються йому: у правді своїй, яку буде робити, він живий буде. Хіба Я хочу смерти беззаконника? – говорить Господь Бог. Чи не того, щоб він повернувся від шляхів своїх і був живий?» (Єз. 18:20-23).

І проте сліпонароджений народжується позбавленим радості зору, і нам далеко не завжди очевидні причини, через які «всі істоти разом стогнуть i мучаться донині» (Рим. 8:22). Як часто в переповненому стражданням світі доводиться чути, так, напевно, і в самому собі помічати таке, здавалося б, логічне питання – «за що мені це покарання?»

На питання, за що покараний той, хто народився незрячим, Ісус відповідає учням, що «це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі» (Ін. 9:3). Тобто покарання це не «за що», а «для чого».

Зцілення сліпонародженого, Андрій Миронов

Сліпий – символ людини в її природному стані, у стані пропащого єства, нездатного до розуміння, розуміння мети свого шляху, що потребує просвіщення світлом Христовим. Спаситель так і каже учням і самому сліпому: «Доки Я в світі, Я Світло для світу» (Ін. 9:5). І не лише каже, Він показує, виявляє це світло сліпому, а з ним – і учням, і нам з вами. Сліпота стає «покаранням» для тих, хто блукає в сутінках гріха, як наказ «піти і вмиватися», тобто взяти вільну і діяльну участь у здійснюваному Христом диві, очиститися Його силою від сліпоти, прийняти Його дар.

«Сказавши це, плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав сумішшю очі сліпому. І сказав йому: іди, вмийся у купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим» (Ін. 9:6-7).

Ісус замазує очі брудом, показуючи, можливо, тим самим, що очі наші не просто не бачать, що сам зір наш забруднений, він потребує очищення. У нездатного пізнати істину Христовою рукою віднімається фальшива примара зору, щоб він міг отримати потім справжнє пізнання. І зцілення, повернення цілісності, подається через «суміш», нагадуючи про те, що і створена людина «з пороху земного», але також і про те, що «Господь Бог … вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою» (Бут. 2:7). Мета дива – не лише і не стільки фізичне усунення вродженого дефекту, скільки зустріч з Творцем, вказівка на мету, задля якої людина і створена, і живе, і бачить.

Господь зціляє сліпого не просто для полегшення скорботного життя придорожнього прохача милостині, Він відвідує страждальника для того, щоб відкритися людині, показатися їй.

«Ісус … знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого? Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього? Ісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою. Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому» (Ін. 9:35-38). Амінь.

Автор: священик Гліб Козлов

Усе по темі: Неділя про сліпого