Рай, Мікалоюс Чюрльоніс

У людині має бути усе прекрасно, і, звісно, найголовніше – це її душа. Як би ти не був красивим обличчям, мине декілька років, і це обличчя вкриється зморшками, очі втратять свій блиск, волосся порідшає, змінить свій колір. А мине ще п’ятдесят років, і ти взагалі помреш. А краса душі – вічна. Якщо ти красивий душею, то твою красу і на землі пам’ятатимуть, а головне, вона піде разом з тобою туди, в інший світ, у світ духовний. Якщо наша душа стала прекрасною – а прекрасною її може зробити тільки Бог, – тоді вона виявиться з прекрасними людьми, які теж перебувають там, де вічна краса.

Думки про навколишнє