Наслідувати апостольське упокорювання (Петра і Павла)

На сьогоднішнє свято читається Послання до Коринф’ян святого апостола Павла, а в євангельському читанні наводяться слова апостола Петра. І, вслухуючись у ці слова, ми пізнаємо, що це були за люди.
Апостол Павло на досвіді пізнав, що сила Божа звершується в немочі. Якщо людина хоче, щоб через неї творилися діла Божі, вона обов’язково має відкласти своє «я», свою гординю і надати Богові діяти через себе, не заважати Богові діяти. Але людина, як правило, прагне наполягати на своїй думці, яку за власною дурістю вважає правильною. Як апостол сказав: «У нерозумi говорю». Але він сказав про свої заслуги не за марнославством, а щоб показати, що якщо чим і можна хвалитися, то тільки тим, що належить тобі.
Насправді ж ті достоїнства, які в нас є, вони не наші. Нас такими Господь створив, це все одно Боже, ми не можемо цим хвалитися, а нашим є тільки наша неміч. І якщо ми це усвідомлюємо, тобто упокоримося перед Богом, тоді Господь і зможе діяти через нас.
Як відбувається дія Божа через людину? У Євангелії про це сказано: одного разу, Христос разом з учнями «прийшов у землі Кесарії Филипової, то спитав учеників Своїх: за кого люди вважають Мене, Сина Людського? Вони відповіли: одні – за Іоана Хрестителя, другі – за Іллю, інші – за Єремію або за одного з пророків. Він говорить їм: а ви за кого Мене вважаєте? Симон же Петро, відповідаючи, сказав: Ти є Христос, Син Бога Живого. Тоді Ісус сказав йому у відповідь: блажен ти, Симоне, сину Іонин, бо не плоть і не кров відкрили тобі це, а Отець Мій, Який на небесах» (Мф. 16:13-17).
Петро усе залишив у світі, в усьому поклався на Господа, пішов за Ним, слухав Його слова, вірував їм. І навіть коли багато хто з учнів відійшов від Господа і Він запитав Петра і його друзів: «Чи не хочете відійти і ви?» – він сказав: «Господи, до кого нам іти?» Тільки Ти учиш вічному життю, а нам нічого, окрім вічного життя, на цій землі не треба. Тому Господь через Духа Святого і дав можливість Петру сповідувати істинну віру. Сам Отець Небесний його напоумив, що Ісус є Син Божий.
Життя і властивості душі апостолів Петра і Павла, пам’ять яких ми сьогодні звершуємо, і усіх інших апостолів, пам’ять яких звершується завтра відрізнялися глибоким упокорюванням. Тому якщо ми хочемо наслідувати апостолів, ми повинні наслідувати їх упокорювання.