Якщо Дух Божий прийде в наші серця, ми житимемо завжди з Богом. І спілкування з Богом – це, власне, і є життя, бо спілкування з Богом ніколи не припиняється, ні на землі, ні на небі. Це, власне, і є мета усього християнського життя. Для цього Бог і на землю прийшов, щоб людей познайомити з Богом: який Він, Бог? що Він від нас хоче? навіщо Він нас створив? Для цього Він прийняв тіло людське, бо як ми можемо Дух пізнати? Тільки через Ісуса Христа: пізнаючи Ісуса Христа, ми пізнаємо, який Його Отець, бо який Син, такий і Отець. Він так і сказав: «Я і Отець – єдине» (Ін.10:30).

Проникаючи в таємницю Божественної особи Христа, ми пізнаємо яким є Бог. І якщо Бог стане Царем нашого життя, тобто ми в усьому підкоримося Йому, кожне Його слово виконуватимемо, то Він побачить, що ми дійсно істинні учні, і тоді Господь Дух Святий прийде і оселиться в наших серцях. Тоді ми дійсно нічого не боятимемося, бо життя нашого тіла не являтиме для нас такої величезної цінності. Тоді ми зрозуміємо, що найдорожче в людини на світі – це не тілесне життя, а життя духу, нашої душі. Ось у цьому і сенс християнського життя.

Тому нам потрібно прагнути до цього життя. Нам потрібно багато простоти, багато лагідності, багато любові і багато мудрості. І на надбання цього потрібне спожити все наше життя. Тому якщо ми дійсно, серйозно хочемо бути християнами, нам вже не буде коли за килимами в черзі стояти, нам буде абсолютно нецікаво, що там по телевізору показують, хто там президент, що відбувається. Це вже нас просто не хвилюватиме, бо це все одно тимчасове. Хіба мало було президентів, хіба мало було царів, сьогодні одне, завтра друге, післязавтра третє. Нам буде важливо, чи живемо ми так, як Бог нам заповідав, або ми живемо за іншими якимись законами.

Думки про навколишнє