Надбання Духа (продовження)
Преподобний Серафим Саровський казав, що мета життя християнського – це надбання Духа Святого. А якщо Духа Святого ми не отримаємо в серці своєму, то життя наше минуло марно і ми, як інші люди, підемо в пекло, не важливо, хрещені ми чи нехрещені. Це грає тільки таку роль, що хрещений буде в пеклі набагато нижчий, ніж нехрещений. Господь сказав: «Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий. А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше» (Лк. 12:47,48). Тому з нас спитається значно більше, і за кожне слово Боже, яке ми прочитаємо, Господь з нас запитуватиме. Як, ти Євангеліє читав? Там же усе написано, що ж ти не робив? Якщо ти визнаєш Ісуса Христа, визнаєш, що Його слово істинне, тоді чому ти не коришся? Чому ти живеш по-своєму, як твоє власне нахабство тобі веліло? Чому ти не коришся Божій волі?
У кожного, хто прийшов у храм, звісно, свої цілі, але якась частина з нас все ж хоч би теоретично бажає Царства Небесного. І усі ми, хто шукає Царства Небесного, спільною церковною молитвою спрямовуємося до Бога, беремо участь в одній Божественній Трапезі, щоб нам навчитися любові, щоб нам навчитися з’єднуватися один з одним і з Богом, щоб нам не бути усім порізно, а наслідувати цю головну заповідь – любов до Бога і любові до ближнього.
Якщо ми докладаємо це зусилля, то поступово наше серце починає виправлятися. Багато хто думає: ось минуло п’ять років, а я ніби такий же, як і був. А деякі кажуть: я навіть більш грішним став, ніж раніше. Насправді ні, просто приходить благодать Божа в наше серце, нехай маленька, нехай крупинка, і ця благодать показує нам наші гріхи. Чим далі людина від Бога, тим менше вона бачить у собі гріхів, а той, хто не знає Бога, взагалі не вважає себе грішним.
Ми провалилися в гріховну прірву, і з неї нас ніхто, окрім Господа Ісуса Христа, не витягне. Молитимемося, проситимемо Бога, щоб Він нас не залишив Своєю благодаттю, і намагатимемося жити так, щоб благодать Божу зі свого серця не виганяти, а, навпаки, додавати і примножувати. Так до кінця життя ми зможемо здобувати благодать Святого Духа. Тому не гаятимемо час даремно в пустих розмовах і в пошуках якихось безглуздих задоволень і утіх. Єдина в нас є радість – це благодать Святого Духа.