Для таких людей, як ми з вами, ледачих і недбайливих, піст – дуже слушний час. Бо коли одна людина працює, це завжди важче буває, а коли усвідомлюєш, що нас, православних, по всій країні сотні тисяч людей, це величезна сила. З них хоч би сімдесят відсотків постять. Заради чого? Заради Мати Божої, заради того, щоб себе якось підготувати, поглибитися, заради того, щоб і Вона за нас помолилася, а ми за них, за усіх, хто нас оточує: можливо, з них хтось ще до нас прийде.

На жаль, стикаючись з нами, люди не приходять до Бога, бо ми нічого не можемо їм показати. Христос був досконала людина, тому, коли Він сказав апостолам: підемо зі Мною, – вони відразу за Ним пішли. А ми часто кажемо іншому: підемо в церкву – а він каже: мені ніколи. Бо, ну що ми можемо йому явити? От якби ми були дійсно християнами і когось покликали, тоді вони б пішли. Звісно, не усі, ні, спаси Боже! Будь ми досконалими навіть як Отець наш Небесний, всі не підуть все одно. Царство Небесне – це не для усіх, вибачте, це для обраних. Для усіх – це ось телевізор. А для Царства Небесного особлива повинна створитися порода людини: благородна. Бо Царство Небесне – це для дітей Божих. Не для графських, не для князівських, не для царських, а для Божих. Вище за це вже нічого на світі немає. І потрібно в цю гідність увійти, потрібно усвідомити, що Господь хоче, якими Він хоче бачити Своїх дітей, з якими хоче вечерю створити. Багато в нас, звісно, і турбот, і гріхів, але цю головну жадану думку треба постаратися не залишати. Тоді ми з пітьми вийдемо до світла Божого.

Але потрібно в це обов’язково вірити. Найголовніше – ось це світло, віра наша. Якщо вже Господь дарував нам віру, потрібно старатися її не лише зберегти і примножити, а потрібно зробити її зрячою. Якщо вже віруємо, то потрібно вірувати як слід, потрібно вже тоді дійсно Бога бачити, потрібно тоді дійсно молитися, потрібно тоді дійсно згідно віри жити, а інакше усе якось виходить несерйозно. Тому хоч би під час посту треба нам усім намагатися здригнутися, подумати, заглибитися в духовне життя, незважаючи на те, що зараз час літній, досить розсіяний, усе служить начебто до проведення часу такого приємного, відпочинку. Але Свята Церква не залишає нас своєю турботою: саме влітку два пости, щоб не дуже розслаблялися.

Думки про навколишнє