Усе, що світ пропонує, містить певну духовність, бо те, що творить людина, завжди духовне. Але яка це духовність, якого вона кольору, якого вона смаку? Ось це важливо. Тому якщо ми не зуміємо жити вірою, не зможемо кожною клітинкою нашої сутності просочитися Православ’ям, то ми обов’язково спокусимося, нас обов’язково сатана обдурить, він обов’язково нас чимось притягне, і душа наша загине.

Настають такі часи, коли сказано: «Усякий, хто прикличе ім’я Господнє, спасеться». Тому нам треба весь час закликати ім’я Боже, щоб залишатися в істині, щоб жити вірою. І якщо ми з цього шляху не зійдемо, Господь нам обов’язково допоможе. Але єдина умова – щоб ми цим шляхом йшли чесно, не шукали собі вигоди душевної, тілесної або ще якоїсь, щоб обов’язково намагалися учитуватися в заповіді Божі, намагалися їх виконувати, як би нам не було важко. Господь через апостола Павла сказав, що «любов не шукає свого», не шукає своєї користі, прибутку, любов завжди себе віддає. Ось цим принципом ми повинні у своєму житті керуватися.

А ми часто навіть своє уявне духовне життя намагаємося використовувати у власних цілях, щоб якось виділитися, щоб собі якісь дивіденди придбати, щоб зайняти, нехай навіть і в церкві, але якесь місце помітне, забуваючи про те, що тільки останні будуть першими – ті, у кого є упокорювання, терпіння, лагідність, у кого є справжні якості християнські, Христові.

Куди Христос пішов? На Голгофу. Чим вона закінчилася? Розп’яттям. І в нас нічого іншого не буде. Ось, здавалося б, робиш добру справу. Що ти за це отримаєш, нагороду, похвалу? Ні, плювки в обличчя, більше нічого. Чи є добріші справи, ніж Христос зробив на землі? Мертвих воскрешав, сліпим давав зір, прокажених очищав. Але не це усе головне, бо очистив від прокази – а людина все одно через п’ятнадцять років померла від інфаркту. Яка різниця?! Не в цьому річ. Головне, що Господь дав шлях, йдучи яким можна спасти душу, у вічності повернутися до Бога.

Ось що Він дав! І за це Його убили. Тому якщо ми хочемо бути учнями Христовими, на що нам сподіватися: на царські шати? що нас усі любитимуть? Ні, Господь каже: «Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас…».

Думки про навколишнє