Хоча ми і кажемо, що Бог – Суддя, але не Бог судить, а людина сама вибирає, що їй більше до вподоби. Якщо душа людини наповнена пітьмою, вона вибирає своє, пітьму. Тому пекло – не покарання; це є милосердя Боже тим людям, які нічого святого вмістити не можуть і не хочуть, навіть слухати про це не бажають. І люди хоча і мучаться в пеклі, але воно любе для них, їм там легше, ніж у Царстві Небесному, набагато легше.

Візьмемо якогось директора магазину, який сидить на пороховій діжці: однією рукою краде, другою дає хабарі і усе життя труситься. Хіба це не пекло? Йому треба пиячити з потрібними людьми, треба увесь час підкуповувати і друзів, і ворогів. Він постійно в страху, що його виженуть, посадять – і треба буде адвоката наймати, склад суду ублажати, начальнику табору догоджати. Але скажи йому: кинь ти цю справу, піди на завод або в кіоску газетами торгуй. Хоч і станеш менше отримувати, але ти будеш спокійний, радісний, зможеш у храм ходити. Адже ти і так собі усе накопичив: і дружину одягнув, і дачу побудував. Чого тобі ще потрібно? Але він не може від цього відмовитися. Ні, ні і ні.

Так само і з будь-яким гріхом. Підійди до п’яниці: невже тобі ці пияки більш любі, ніж твоя сім’я? Дивися, твоя дружина страждає, твої дітки хочуть, щоб ти був удома, а ти замість цього п’єш з якимись пройдисвітами, які тебе за склянку продадуть. Ні, він вибирає їх товариство, воно йому миліше, ніж любляча дружина і діти. Хіба в цьому є якесь покарання Боже? Ні, людина сама прагне в пекло, їй приємно там, у її житті немає світла Божого, і вона не хоче до нього прийти.

Птахові добре в повітрі, а рибі у воді, але якщо їх поміняти місцями, то обидва задихнуться. Тому грішнику в пеклі краще, ніж у раю. Так само і праведникові, що любить Бога, у пеклі страшно з цими людьми, йому недобре з їх душами перебувати, його душа прагне до Матері Божої, до преподобних отців. Нехай він і не на тій висоті буде, як вони, сяючи біля престолу Божого, нехай виявиться останнім, але все-таки в Царстві Небесному – щоб хоч здалека дивитися на цю красу і співати з усіма: «Слава у вишніх Богу!»

Думки про навколишнє