Євангеліє про Марфу і Марію розповідає про те, як між двома сестрами сталася суперечка, бо Марфа визнала поведінку Марії неправильною. Людині, яка робить щось руками, часто здається, що, якщо в результаті діяльності іншої людини не проглядається якийсь матеріальний плід, отже, вона нічого не робить. Але буває перегін і в інший бік. Людина залишає усі свої земні піклування і займається, як їй здається, лише своєю душею: намагається влаштувати собі спокійне молитовне життя, а на земні справи їй бракує часу.

І от Господь, Який прийшов, щоб людям відкрити життя духовне, на цьому прикладі показує, що Марія зовсім не нероба, але і Марфу Він не докоряє за її труди. Господу угодне, щоб ми ці два подвиги християнських – внутрішній, духовний, і зовнішній, діяльної любові, – так у своєму житті здійснювали, щоб у кожному з нас Марфа і Марія прийшли в гармонійне поєднання.

Природно, перевага має бути віддана духовному, це блага частина. Але і земних турбот нам залишити ніяк не можна. Апостол Павло каже: «Коли ж хто про своїх і особливо про домашніх не піклується, той відрікся від віри і гірший за невірного». Як поєднувати це піклування про домашніх з тим, що вони часто цю любов навіть не в змозі сприйняти? Це можна зробити лише одним чином: якщо ми досягнемо внутрішньої гармонії між Марфою і Марією. У досягненні цієї гармонії і єдності між Марфою і Марією, що перебувають у нашому серці, і полягає правильне духовне влаштування і справжнє християнське життя.

Думки про навколишнє