У будь-якій людині закладене прагнення до кращого, це в нас від Бога. А наше – це те, що ми принесли до нашої душі, усе зло починаючи з гріхопадіння Адамового і закінчуючи тими гріхами, які скоїли ми самі. І дати Христу місце в нашій душі можна тільки витіснивши те зло, яке є в нас, яке ми встигли в душі накопичити. Якщо в нас залишилася якась ще не зачеплена гріховною проказою ділянка совісті нашої, яка примушує нас рухатися до добра, то цим і треба жити, це і треба в собі розвивати і розширювати, і усю пітьму поступово виштовхувати зі свого серця. Таким чином ми дамо свободу благодаті Божій діяти в нашому серці, а дія благодаті Божої в серці людському є святість.

Святості не людського походження. Це дар Божий людині за її труди, за її відкидання зла, за її вибір. Якщо людина вибирає Бога у своєму житті, то Господь її Сам очищає, і Сам спасає, і наповнює її божественним життям. І до цієї повноти божественного життя, любі браття і сестри, ми усі покликані. Шлях цей, звісно, важкий, бо гріх приріс до нашої душі і віддирати його треба з кров’ю і з м’ясом. Тому небагатьом взагалі хочеться над собою працювати – легше лежати в розслабленні. І тому небагато досягають Царства Небесного.

Ми дійсно повинні зрозуміти усю глибину нашого падіння, усю величезну різницю між нашим життям і життям святих і зайнятися серцем і попрямувати до цього праведного життя. І тоді ми досягнемо, бо Господь сказав: «Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться». Ось тоді – при злитті нашої душі з Духом Божим – і станеться те насичення, до якого прагне кожна людина і якого вона не отримує в житті світському.

Тому намагатимемося бути вірними нашому Богові, не давати злу діяти в нас, старатися усіма силами душі протистояти дияволу. А ту неміч, яку ми природно відчуваємо в нашій боротьбі, заповнюватимемо молитвою, проситимемо в Бога допомоги, і вона неодмінно в нас з’явиться. Господь сказав: «Сила Моя виявляється в немочі».

Коли ми пізнаємо свою неміч, відчуємо себе дійсно убогими духом, коли ми усю свою горду пихатість залишимо і будемо простими, як були простими рибалки-апостоли, – тільки тоді ми зможемо досягти Царства Небесного.

Думки про навколишнє