Зіпсованим сучасним людям важко узяти і стати простими. Ми іноді заглиблюємося у свої міркування настільки, що не можемо зв’язати кінці з кінцями і придумуємо собі усілякі виправдання і складні колізії. А усі наші страждання від того, що ми не приймаємо Слово Боже. І через це ми мучимося і мучимо інших. А в Писанні усе просто, хоча і не легко. У Писанні усе зрозуміло, але важко виконати, бо наша природа, наше єство – пропащі. І самі, скільки б ми не тужилися, ми нічого з собою зробити не зможемо до тих пір, поки не захоче цього Сам Господь. Тому спасіння наше полягає не в тому, щоб займатися якимсь уявним самовдосконаленням. Будильник сам себе полагодити не може, це виключено, це безглуздість. Якби людина могла сама себе покращити, то навіщо приходив Христос? Якщо є інші шляхи, навіщо Христос кров пролив? Це просто безумство гордого розуму.

Думки про навколишнє