Відторгнення від Істини

Навіть якщо ми прийшли в храм, це ще не означає, що ми досягли свого спасіння. Апостол Павло каже: «Бо ми спаслися в надії» (Рим. 8:24). Так, надія є для кожного з нас, наскільки б він не був грішним, які б злочини не скоїв. Бо якщо Господь нас покликав, отже, Він все-таки сподівається, що ми перестанемо брехати, що ми перестанемо розпусничати, упиватися вином, один одному робити гидоти; перестанемо провадити той спосіб життя, вирощувати ті терня й осот, які ми досі вирощували, і вирощуватимемо плоди духовні. Він все-таки сподівається, Він нам дав цей шанс, Він нас сюди впустив. А тепер усе залежить від нас. Бо відкидання Христа не завжди пов’язане з тим, ходить людина в храм або не ходить. Можна ходити в храм і бути відкинутим від Бога, і цьому мільйон свідчень. Недаремно Іоанн Златоуст казав: «Нікого не боюся, лише єпископів». І він же казав, що серед священиків мало хто спасається, бо хоча і передбачається, що священики знають більше, ніж люди з простого народу, – але знати про істину ще не означає належати їй, не означає жити так, як наказує Бог.
І для кожного з нас є можливість цього відторгнення від Істини. Так, ти прийшов у церкву, причастився, на душі в тебе дуже тепло, добре, священик по голівці погладив, проповідь розповів, усе дуже цікаво, і люди навколо усі прекрасні, виховані, інтелігентні, усе дуже культурно. Але це не є християнство. Християнство починається тоді, коли тебе б’ють по правій щоці, а ти підставляєш ліву. Ось тільки в цьому акті починається християнство, коли є духовний плід, коли людина на шляху до гріха у власному серці ставить перешкоду – свою волю – і ні за що не хоче грішити. Хоча гріх своєю владною рукою вабить її до себе, людина каже: ні, заради Христа я від тебе відмовляюся, я не хочу, хоч ти мені і солодкий, а я не буду. Тому наше життя в цьому сенсі дуже важке, воно вимагає постійного зусилля, постійної праці.
І звісно, коли б не благодать Божа, яка нам допомагає, ми ніколи б нічого не змогли, бо якщо і є в нас який добрий рух, то це усе від Бога і Ним Самим створено.