Рятівний шлях
Чого б ми не досягли – навіть якщо ми зможемо молитвою рухати гори, – але в порівнянні з тим, що може Бог, усе це здасться просто смішним і немічним. Тому цінність людини не в тому, що вона може створити: зціляти хворих, воскрешати мертвих, рухати горами, – а в її спрямуванні до Христа. Не усі святі угодники Божі були чудотворцями. Це особливий дар, який Господь дає окремим людям за їх найбільше упокорювання. Головною умовою того, щоб творити дива, має бути саме упокорювання, бо коли людина наділена від Бога певним даром, будь-яким: чи має голос або якусь освіту, знає якусь особливу мову, яку інші не знають, або безліч мов, або добре у фізиці розбирається, – у неї є спокуса цей дар привласнити собі, є небезпека загордитися, ну а загордившись, звісно, пасти.
Щойно людина загордиться, Божественне присвоїть, поставить себе вище за Бога, вона тут же злітає вниз і розбивається, і сходження до Неба їй доводиться починати спочатку. Але після кожного падіння сходження буває ще складнішим, ніж було до того. Тому усі святі, які досвідчено пройшли духовне життя і досягли спасіння, кажуть, що найбезпечніший шлях і спосіб спасіння – це йти повільно, вивіряючи кожен крок, не кваплячись. Всяка квапливість і бажання досягти чогось особливого є теж прояв гордості. А в духовному житті усе йде від простого до складного.
Читаймо Євангеліє, читаймо Діяння святих апостолів, і ми побачимо, що апостоли Євангелія зовсім інші, ніж апостоли Діянь, неначе про різних людей йде мова. А якщо порівняти ті слова, які Петро говорив, коли він ходив з Христом по Галилеї, з тими словами, які він писав у своїх посланнях, здається, що це абсолютно інша людина: наскільки він досяг успіху в мудрості, скільки йому Господь відкрив, як він духовно зріс.
І кожного з нас Господь теж призвав, Він про кожного з нас промишляє, кожному дає певні обставини життя згідно його здібностей і можливостей. Кожному свою міру спокус, кожному свою міру скорботи, кожному свій хрест. Ні в кого хрест не схожий на хрест іншого, у всіх усе різне. Для чого Господь це робить? Щоб нас спасти, щоб ми не відвернулися від Нього, а йшли цим рятівним шляхом.