Крок за кроком піднімаючись до Бога, ми виявлятимемо в собі все більше і більше гріхів. Так і має бути. І тільки коли ми побачимо свої гріхи як пісок морський, це означатиме, що ми поклали початок спасінню. А якщо ми не знаємо, у чому ми грішимо, у чому треба виправлятися, це означає, що ми просто занурені в пітьму: у пітьмі нічого не видно, ось і ми гріхів не бачимо.

Тому прагнутимемо до світла, до чистоти, до християнських чеснот. Особливо нам потрібні терпіння, лагідність, послух, милосердя, поблажливість один до одного. Треба прагнути нікого не учити, ні до кого не чіплятися, з усіма, як каже апостол Павло, намагатися мати мир. Бо всяка муть, яка в нашій душі піднімається, перешкоджає Божественному світлу проникнути в наше серце.

Йтимемо маленькими кроками, творитимемо добрі справи – нехай зовсім мале, на що ми здатні, але ми обов’язково повинні робити. Не треба проводити час дозвільно. Звісно, ми потребуємо відпочинку. Час від часу хочеться і прилягти, і відволіктися, але не треба перетворювати життя на постійні пошуки цього відпочинку, а то ми дуже швидко з’єднаємося зі світом, ми весь час забуватимемо, що ми громадяни неба і що нам треба постійно прагнути до неба. Треба, щоб наше серце зрікалося себелюбства, шкодування самих себе.

Щовечора дуже непогано було б весь день, який ти провів, окинути уявним поглядом і подумати: а чим я сьогодні Богові догодив і чим я сьогодні Бога образив? І щоразу ми бачитимемо, що, власне, для Господа ми зробили вкрай мало. А як ми Його засмутили, як ми Його образили своєю зловмисною поведінкою, почуттям, думкою, словом! І треба нам постійно відшкрібати цей пил, цей бруд зі своєї душі. Тому духовний подвиг полягає в постійному покаянні в гріху, тобто в постійному виправленні власного життя.

На сповіді багато хто каже: а я погано помолився, а я не прийшов на всенічну, а я запізнився, а я Євангеліє чотири дні не читав. Ну не читав і не читай, хто тебе примушуватиме? Не хочеш, і взагалі на всенічну не ходи. Не хочеш, і взагалі не сповідуйся. Не хочеш, і не причащайся, справа твоя, ніхто тебе ні в чому не звинувачує, не сварить. Не хочеш, будь ласка, живи в дружбі з дияволом. А хочеш прагнути до Бога – прагни в міру своїх можливостей. І скільки ти кроків зробив назустріч Богу, стільки кроків і Господь зробив назустріч тобі.

Думки про навколишнє