Коли люди не шукають Бога… (продовження)
У продовження попереднього запису. Ще більше дивують люди, які все життя ходили до церкви за часів радянських гонінь, але нічого про Бога не знають. Як таке може бути? Людина так або інакше страждала за Господа (бо для багатьох відкрите сповідування своєї релігійної приналежності закривало можливості для подальшого навчання, можливості будь-якого кар’єрного росту, залишаючи людину на периферії громадського життя), але не знає саме за Кого терпіла поневіряння. «У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ» (Ін. 16:33), – казав учням Христос. Учні знали Ісуса, ще більше про Нього дізналися, коли на День П’ятидесятниці Дух Святий просвітив їх. Але чому багато людей з тих часів, зазнаючи скорбот за Ісуса, не знають Його? – Відповідь на це запитання така сама, як у попередньому дописі: бо не шукають. А як можна знайти те, чого не шукаєш?
Ці записи – заклик для того, щоб ми задумалися: для чого ми відвідуємо богослужіння, у що ми власно віруємо.
Редакція сайту
Ваш коментар: