“Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, видимого всього і невидимого”, – сповідуємо ми в Символі віри. Таким чином, для нас світ є не лише предмет наукового пізнання, але і предмет віри. Як би багато наука не розкривала таємниць у галузі фізики, хімії, геології, космології і т. д., все ж для людини залишаться невирішеними принципові питання: звідки з’явилися самі закони природи і елементарні частинки, з яких утворився світ, яка мета в усьому тому, що нас оточує, і яка мета людського життя? Наука не лише безсила відповісти на ці питання, що хвилюють нас, але, по суті, вони виходять за межі науки. На ці питання відповідає Біблія.
Боговидець пророк Мойсей у перших розділах Книги Буття помістив оповідання про створення Богом світу і людини. Наука до недавнього часу не могла сказати нічого переконливого із приводу виникнення світу. Тільки у XX столітті, завдяки великим успіхам в області астрономії, геології і палеонтології, історія виникнення світу стала піддаватися науковому дослідженню. І що ж? Виявляється, що світ виник у тій послідовності, як описав пророк Мойсей!
Хоча пророк Мойсей не ставив собі за мету дати науковий виклад виникнення світу, але все таки його оповідання на багато тисячоліть випередило сучасні наукові відкриття. Його опис уперше засвідчив, що світ не вічний, але виник у часі. До висновку, що всесвіт існував не завжди, прийшли і сучасні астрономи, коли встановили, що всесвіт безперервно розширюється подібно до кулі, що надувається.
Створення Богом світу Моисей розділив на сім періодів, які символічно позначив «днями». Протягом шести днів Бог утворював світ, а в сьомій – “спочив від усіх діл Своїх” (Бут. 2:2). Скільки тривали ці дні, Мойсей не визначає. Сьомий день, протягом якого розгортається історія людства, триває вже багато тисячоліть. Само число 7 у Священному Писанні часто вживається в символічному, а не кількісному значенні. Воно означає повноту, закінченість.
“На початку створив Бог небо і землю” (Бут. 1:1) – цими словами Біблія охоплює все те, що Бог створив: наш видимий матеріальний світ і той духовний ангельський світ, який знаходиться поза нашим фізичним спостереженням. Слово створив говорить про те, що світ створений Богом ні “з чого”. До цього ж висновку приходять багато сучасних учених: чим глибше ядерна фізика проникає в основи матерії, тим більше виявляється її порожнеча і нематеріальність. Виходить, що матерія є нез’ясовний стан енергії.
Читаючи далі біблійний опис виникнення світу, ми бачимо, що він по суті в загальних рисах співпадає з тим, що з цього приводу каже сучасна наука.
Обійшовши подробиці виникнення галактик після цього «початку», розповідь Мойсеєва зосереджується на утворенні нашої землі і того, що її наповнює. Так, у перший «день»: «І сказав Бог: нехай буде світло». Ці слова, ймовірно, вказують на той момент, коли міжзоряні гази і пил, з яких утворилася сонячна система, настільки згущувалися під дією гравітаційного поля, що в центрі газової кулі почалася термоядерна реакція (перетворення водню на гелій) з щедрим випромінюванням світла. Так виникло сонце. Світло є той чинник, який пізніше зробив можливою появу життя на землі.
З тих же газів і пилу, з яких утворилося сонце, утворилися також комети, метеорити, астероїди, протопланети і т. д. Уся ця маса газів, пилу і твердих тіл, що крутиться і мчить у просторі, названа Мойсеєм «водою». Під дією взаємного тяжіння вона з часом сформувалася в планети. Це і було відокремлення води, «що під твердю, від води, що над твердю» другого дня творіння. Так сонячна система, або за Біблією «небо», набрала свого закінченого вигляду.
На початку земля, як і інші планети, була розжарена. Вода, що випаровувалася з глибин землі, оточувала землю густою щільною атмосферою. Коли земна поверхня достатньо остигнула, вода стала осідати у вигляді дощу і утворилися океани і континенти. Потім, завдяки воді і сонячному світлу, на землі стали з’являтися рослини. Це – третій «день» творіння.
Перші зелені рослини, водні мікроорганізми, а потім і гігантські наземні рослини стали очищати земну атмосферу від вуглекислого газу і виділяти кисень. До того часу, якби хтось з поверхні землі дивився на небо, він не міг би побачити контурів сонця, місяця чи зірок, бо земля була оповита щільною і непрозорою атмосферою. Приклад такої непрозорої атмосфери дає нам сусідня з нами планета Венера. От чому поява сонця, місяця і зірок приурочена Мойсеєм до «дня» після появи рослин, тобто до четвертого. Не знаючи цього факту, безбожники-матеріалісти початку ХХ століття висміювали біблійні оповідання про створення сонця після появи рослин. За Біблією ж розсіяне сонячне світло досягало поверхні землі з першого дня творіння, хоча контурів сонця не було видно.
Поява кисню в атмосфері в достатній кількості зробила можливим виникнення складніших форм життя – риб і птахів (у п’ятий «день»), потім – тварин і, нарешті, самої людини (у шостий «день»). З такою послідовністю появи живих істот згодна і сучасна наука.
У біблійному оповіданні Мойсеєм не наводяться багато цікавих для науки подробиць про появу живих істот. Але слід нагадати, що мета його оповідання не в переліку деталей, а в тому, щоб показати Першопричину світу і премудрість Творця. Своє оповідання про створення світу Мойсей підсумовує наступними словами: “І побачив Бог усе, що Він створив, і ось, добре воно” (Бут 1:31). Іншими словами, у Творця була певна мета при створенні світу: щоб усе служило добру і вело до блага. Природа досі зберегла на собі відбиток добра і свідчить не лише про мудрість, але й про доброту Творця.
Згідно Книги Буття, останньою була створена людина. Сучасна наука також вважає, що людина з’явилася порівняно недавно, після виникнення інших груп живих організмів. У питанні виникнення людини, різниця між наукою і Біблією полягає в методиці і в меті. Наука прагне встановити подробиці виникнення фізичної сторони людини – її тіла, а Біблія говорить про людину в її закінченому вигляді, що має, окрім тіла, розумну богоподібну душу. Проте і Біблія стверджує, що тіло людини створене з “пороху земного”, тобто з елементів, як і тіла інших тварин. Цей факт важливий тому, що Біблія підтверджує факт фізичної близькості між тваринним світом і людиною. Але при цьому Біблія підкреслює виняткове положення людини у тваринному світі, як носія “дихання Божого” – безсмертної душі. Ця богоподібність тягне людину до спілкування з Богом і з духовним світом, до морального вдосконалення. Зрештою, одні земні задоволення не можуть задовольнити духовного жадання людини. Ці факти підтверджують свідоцтво Біблії про те, що людина не просто являє собою вищу ступінь еволюції тваринного світу, але є представником одночасно двох світів: фізичного і духовного. Розкриття цієї таємниці допомагає людині знайти своє місце у світі, побачити своє покликання чинити добро і прагнути до Бога.
На закінчення нашого короткого огляду біблійного оповідання про створення Богом світу слід сказати, що в цьому оповіданні, як і в наступній розповіді про життя в раю наших прабатьків та їхнє гріхопадіння, окрім доступних розумінню подій, є символи та іносказання, значення яких нам не дано повністю розуміти. Значення символів полягає в тому, що вони дають людині можливість, минувши важкі для розуміння подробиці, засвоїти те головне, що Бог відкриває людині: у даному випадку причину зла у світі, хвороб, смерті і т. д.
Наука продовжує напружено вивчати світ. Вона відкриває багато нового і цікавого, що допомагає людині повніше і глибше розуміти Біблію. Але часто виходить як у приказці, що вчені “через сосни не бачать лісу”. Тому для людини розуміння принципів має бути важливіше за знання деталей. Значення Біблії полягає в тому, що вона розкриває нам принципи буття. Тому вона має нескороминуще, вічне значення.
- Огляд перших п’яти книг Біблії
- Книга Буття
- Книга Вихід
- Книги Левит і Числа
- Второзаконня
- Основний зміст Біблії
- Біблійна розповідь про виникнення світу і людини