Обрані тексти з послань апостола Павла

Апостол Павло, Валантен де Булонь

Не маючи можливості докладніше освітити різні сторони християнського вчення апостола Павла, ми обмежимося цитатами з його послань, що мають переважно моральний характер. У них, як побачимо, апостол роз’яснює, у чому полягає справжнє духовне життя і до чого має прагнути християнин.

Про благодать Божу й дари духовні:

Бо всі, кого Дух Божий водить, є Божі сини. Тому що ви не прийняли духа рабства знову на страх, але прийняли Духа усиновлення, Яким кличемо: “Авва, Отче!” Цей самий Дух свідчить духові нашому, що ми – діти Божі (Рим. 8:14-16);

Дари різні, а Дух один і той же; і служіння різні, а Господь один і той же; і діяння різні, а Бог один і той же, Який творить усе в усіх. Але кожному дається виявлення Духа на користь. Одному дається Духом слово мудрости, іншому – слово знання, тим же Духом; іншому – віра, тим же Духом; іншому – дари зцілення, тим же Духом; іншому – творення чудес, іншому – пророцтво, іншому – розпізнавання духів, іншому – різні мови, іншому – тлумачення мов. Усе це творить один і той же Дух, наділяючи кожному осібно, як Йому завгодно (1 Кор. 12:4-11);

Бо благодать Божа з’явилась, спасенна для всіх людей, яка вчить нас, щоб ми, відкинувши нечестя і мирські похоті, цнотливо, праведно і побожно жили в нинішньому віці, очікуючи блаженного уповання і явлення слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа (Тит. 2:11-13);

Див. також: Рим. 5:1,2; 1 Кор. 12:1-11; 2 Кор. 3:5; 2 Кор. 4:7; 2 Кор. 6:1,2; 2 Кор. 8:9; Гал. 3:5; Еф. 4:7-12; Євр. 4:16; 12:15.

Про відношення до багатства:

Майте вдачу не сріблолюбну, задовольняючись тим, що є. Бо Сам сказав: “Не залишу тебе і не покину тебе” (Євр. 13:5);

Див. також: 1 Тим. 6:9-11.

Життя – війна духовна:

Одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських, бо наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних. Для цього прийміть повну зброю Божу, щоб ви змогли протистояти в день злий і, все подолавши, вистояти. Отже, станьте, підперезавши стегна ваші істиною‚ і зодягнувшись у броню праведности, і взувши ноги в готовність благовістити мир; а понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого; і шолом спасіння візьміть, і меч духовний, що є Слово Боже (Еф. 6:11-17);

Див. також: 1 Сол. 5:4-8; 2 Кор. 10:3-5.

Віра та її значення:

Через Якого [тобто Христа] вірою і одержали доступ до тієї благодаті, в якій стоїмо і хвалимось надією слави Божої (Рим. 5:2);

Бо серцем вірують для праведности, а устами сповідують для спасіння (Рим. 10:10);

Бо в Христі Ісусі не має сили ні обрізання, ні необрізання, а віра, яка діє любов’ю (Гал. 5:6);

Бо благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, це – Божий дар (Еф. 2:8);

А без віри догодити Богові неможливо, бо треба, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, хто шукає Його, дає винагороду (Євр. 11:6);

Див. також: Рим. 3:28-30; Рим. 14:23; 2 Кор. 13:5; Гал. 2:16; Гал. 3:26; Євр. 11:1.

Про воскресіння мертвих:

Див. 1 Кор. 15:12-57; 2 Кор. 5:1-10; 1 Сол. 4:13-18; Флп. 3:10,11; Флп. 3:20,21; Євр. 2:14,15.

Про Друге пришестя Христове:

Про часи ж і терміни, браття, нема потреби вам писати, бо ви самі достовірно знаєте, що день Господній так прийде, як злодій уночі. Бо коли говоритимуть: “мир і безпека”‚ тоді несподівано прийде на них погибель, подібно як біль тієї, що носить в утробі, і не уникнуть (1 Сол. 5:1-3);

Див. також: 2 Сол. 1:6-10.

Про дівоцтво і шлюб:

1 Кор. 7:1-17.

Про добрі справи:

Роблячи добро, не будемо сумувати, бо у свій час пожнемо, якщо не ослабнемо. Отже, доки є час, будемо робити добро всім, а найбільше ж своїм за вірою (Гал. 6:9,10);

Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу (1 Кор. 10:31);

Бо ми – Його творіння, створені у Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував‚ щоб ми виконували (Еф. 2:10);

Не забувайте також добродійности і спілкування, бо такі жертви благоугодні Богу (Євр. 13:16);

Не про себе тільки кожен турбуйся, але кожний і про інших (Флп. 2:4);

І все, що робите, робіть від душі, як для Господа, а не для людей, знаючи, що в нагороду від Господа одержите спадок, бо ви служите Господу Христу. А хто кривду вчинить, той кривду й одержить, без огляду на особу (Кол. 3:23-25);

Див. також: Еф. 6:8; 1 Сол. 5:15; Тит. 3:14; Євр. 13:1-3.

Про подяку Богові:

Велике надбання – бути побожним і задоволеним. Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього. Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим. А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелі; бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам (1 Тим. 6:6-10);

Див. також: 1 Тим. 6:17-19.

Про духовне оновлення і християнське життя:

Багатих у нинішньому віці наставляй, щоб вони були невисокої думки про себе і надіялись не на багатство непевне, а на Бога Живого, Який дає нам усе щедро для насолоди; щоб вони благодіяли, багатіли добрими ділами, були щедрі і радо ділилися, збираючи собі скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вічного (1 Тим. 6:17-19);

Усі ви, що в Христа хрестилися, у Христа одяглися. Нема вже ні юдея, ні язичника; нема ні раба, ні вільного; нема ні чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви – одно в Христі Ісусі. А коли ви Христові, то ви нащадки Авраамові і за обітницею спадкоємці (Гал. 3:27-29);

Радійте завжди в Господі, і ще кажу: радійте. Лагідність ваша нехай буде відома всім людям. Господь близько. Не турбуйтесь ні про що, але завжди в молитві та проханні з подякою відкривайте свої бажання перед Богом, і мир Божий, який перевищує всякий розум, збереже серця ваші й помисли ваші в Христі Ісусі. Нарешті, браття мої, що тільки істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне слави, що тільки чеснота й похвала, про те помишляйте. Чого ви навчились, що прийняли й чули та бачили в мені, те виконуйте, – і Бог миру буде з вами (Флп. 4:4-9);

Благаємо вас також, браття: наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всіх. Пильнуйте, щоб хто кому не відплачував злом за зло; але завжди дбайте про добро один одному і всім. Завжди радійте. Безперестанно моліться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі. Духа не вгашайте. Пророцтва не зневажайте. Все досліджуйте, доброго тримайтеся. Утримуйтесь від усякого зла(1 Сол. 5:14-22).

У хрещенні християнин помирає для гріха:

Отже, немає нині ніякого осуду тим, котрі у Христі Ісусі живуть не за плоттю, але за духом. Бо закон духу життя в Христі Ісусі звільнив мене від закону гріха і смерти (Рим. 8:1,2);

Бо ті, що живуть за плоттю, думають про тілесне, а ті, що живуть за духом, – про духовне. Помисли плотські є смерть, а помисли духовні – життя і мир, тому що помисли плотські є ворожнеча проти Бога; бо законові Божому не підкоряються, та й не можуть. Тому ті, що живуть за плоттю, Богові догодити не можуть. Але ви не за плоттю живете, а за духом, якщо тільки Дух Божий живе у вас. Коли ж хто Духа Христового не має, той і не Його. А коли Христос у вас, то тіло мертве для гріха, але дух живий для праведности (Рим. 8:5-10);

Див. також: 1 Кор. 5:7,8; 2 Кор. 5:17; Гал. 3:27-29; Гал. 5:16-26; Гал. 6:8,15; Еф. 2:1-6; Еф. 4:22-5:11; Еф. 5:14; Флп. 2:14,15; Флп. 3:8-15; Флп. 3:17;20-21; 1 Сол. 5:14-22.

Про єдність усіх віруючих:

Завжди дякую Богові моєму за вас заради благодаті Божої, дарованої вам у Христі Ісусі, бо в Ньому ви збагатилися всім, усяким словом і всяким пізнанням, – тому що свідчення Христове утвердилося у вас, – так що ви не маєте нестачі ні в якому даруванні, чекаючи явлення Господа нашого Ісуса Христа, Який і утвердить вас до кінця, щоб бути вам неповинними в день Господа нашого Ісуса Христа. Вірний Бог, Яким покликані ви до єднання з Сином Його Ісусом Христом, Господом нашим. Благаю вас, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділення, а щоб ви з’єднані були в одному розумінні та в одній думці (1 Кор. 1:4-10);

Отже, коли є яке втішення у Христі, коли є яка втіха любови, коли є яке єднання духу, коли є яке милосердя і жалісливість, то доповніть мою радість: майте одні думки, майте ту саму любов, будьте однодушні та однодумні; нічого не робіть з суперництва або чванливости, але в покірності шануйте один одного вищим за себе. Не про себе тільки кожен турбуйся, але кожний і про інших, бо у вас повинні бути ті самі почування, як і в Христі Ісусі (Флп. 2:1-5);

Коли ж ви один одного гризете і з’їдаєте, стережіться, щоб не знищили ви один одного! (Гал. 5:15);

Якщо можливо і залежить від вас, перебувайте в мирі з усіма людьми (Рим. 12:18);

Отже, я, в’язень ради Господа, благаю вас поводитися гідно звання, до якого ви покликані, з усякою смиренномудрістю й лагідністю та довготерпінням, терплячи один одного з любов’ю, прагнучи зберігати єдність духу в союзі миру (Еф. 4:1-3).

Про відношення до життя і смерті:

Бо для мене життя – Христос, і смерть – надбання. Якщо ж життя у плоті дає плід моєму ділу, то не знаю, що обрати; вабить мене те й інше: маю бажання визволитися і бути з Христом, бо це незрівнянно краще; а залишатися в плоті потрібніше для вас (Флп. 1:21-24).

Якості і обов’язки служителів Божих:

Єпископа (1 Тим. 3:1-7), пресвітера (Тит. 1:5-9) і диякона (1 Тим. 3:8-13).

Про лагідність і прощення:

Не мстіться за себе, улюблені, а дайте місце гніву Божому. Бо написано: “Мені відомщення, Я віддам”, – говорить Господь. Отже, якщо ворог твій голодний, нагодуй його; якщо хоче напитися, дай напитися йому; бо, роблячи це, ти збереш йому на голову палаюче вугілля. Не бувай переможений злом, а перемагай зло добром (Рим. 12:19-21);

Лагідність ваша нехай буде відома всім людям (Флп. 4:5);

Див. також: Гал. 6:1;2 Тим. 2:25.

Про любов до Бога:

Хто відлучить нас від любови Божої: скорбота, чи утиски, чи гоніння, чи голод, чи нагота, або небезпека, чи меч? Як написано: “За Тебе умертвляють нас кожен день; вважають нас за овець‚ приречених на заколення”. Але все це переборюємо силою Того, Хто полюбив нас. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні початки, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє, ні висота, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, що в Христі Ісусі, Господі нашому (Рим. 8:35-39).

Про любов до ближніх:

Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любови не маю, то я – мідь, що дзвенить, або кімвал, що бриньчить. Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любови не маю, – то я ніщо. І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любови не маю, то нема мені з того ніякої користи. Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла, не радіє з неправди, а радіє істині; усе покриває, всьому йме віру, всього сподівається, все терпить. Любов ніколи не минає, хоч і пророцтва скінчаться, і мови замовкнуть, і знання зникне (1 Кор. 13:1-8);

Бо весь закон в одному слові міститься: “Люби ближнього твого, як самого себе” (Гал. 5:14).

Про молитву:

Будьте постійні в молитві, пильнуючи в ній із подякою (Кол. 4:2);

Див. також: Рим. 8:26,27; Еф. 6:18; 1 Тим. 2:1-3; 1 Тим. 2:8; Євр. 13:15.

Про мужність:

Hе лякайтесь ні в чому противників; це для них ознака погибелі, а для вас – спасіння. І це від Бога(Флп. 1:28);

Див. також: 1 Кор. 16:13.

Про виправдання вірою і благодаттю:

Див. Гал. 2:16-21; Гал. 3:18-26; Тит. 3:4-7.

Про останні часи і про антихриста:

Знай же, що в останні дні настануть тяжкі часи. Бо люди будуть самолюбні, сріблолюбні, зарозумілі‚ горді, лихослівні, батькам непокірні, невдячні, неправедні, недружелюбні, непримиренні, нестримані, жорстокі, ненависники добра, наклепники, зрадники, зухвалі, пихаті, більше розкошолюбні, ніж боголюбні, що мають вигляд побожности, а сили її зреклися. Від таких віддаляйся (2 Тим. 3:1-5).

Про пізнання Бога в природі:

Див. Рим. 1:19-32.

Про допомогу тим, хто її потребує:

При цьому скажу: хто сіє скупо, той скупо і пожне, а хто сіє щедро, той щедро і пожне. Кожен приділяй з ласки серця, не з гіркотою і не з примусом, бо хто дає доброзичливо, того любить Бог. Бог же має силу збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви, завжди і в усьому маючи всякий достаток, були багаті на всяке добре діло. Як написано: “Розсипав, роздав убогим, правда його перебуває повік”. Той же, Хто дає насіння сіячеві і хліб на поживу, дасть рясноту посіяному вами і примножить плоди правди вашої, так щоб ви були багаті на всяку щедрість, яка через нас створює подяку Богові. Бо діло служіння цього не тільки доповнює потреби святих, але й викликає в багатьох великі подяки Богові (2 Кор. 9:6-12);

Див. також: 1 Кор. 16:1-4; 2 Кор. 8:11-15.

Про радість:

Бо Царство Боже – не їжа і питво, але праведність, і мир, і радість у Святому Духові (Рим. 14:17);

Плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра (Гал. 5:22);

Радійте завжди в Господі, і ще кажу: радійте (Флп. 4:4).

Про християнську свободу:

Отже, стійте у свободі, яку дарував нам Христос, і не підпадайте знову під ярмо рабства (Гал. 5:1);

До свободи ви покликані, браття, тільки щоб свобода ваша не стала приводом для догоджання плоті, але любов’ю служіть один одному (Гал. 5:13);

Однак бережіться, щоб ця свобода ваша не стала спокусою для немічних. Бо коли хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищі, то совість його, як немічного, чи не наверне і його їсти ідоложертовне? І від твого знання загине немічний брат, за якого помер Христос. А грішачи таким чином проти братів і вражаючи немічну совість їхню, ви грішите проти Христа. Тому, якщо їжа спокушає брата мого, не буду їсти м’яса повік, щоб не спокусити брата мого (1 Кор. 8:9-13).

Про святість, до якої потрібно прагнути:

Яка сумісність храму Божого з ідолами? Бо ви – храм Бога Живого, як сказав Бог: “Оселюся в них‚ і ходитиму в них‚ і буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом… Отже, улюблені, маючи такі обітниці, очистьмо себе від усякої скверни плоті і духу, творячи святиню в страхові Божому (2 Кор. 6:16; 7:1);

Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду; щоб кожний із вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі (1 Сол. 4:3,4);

Див. також: 1 Кор. 6:15-20; Еф. 1:4; Кол. 1:22,23; Євр. 12:14,15.

Про сім’ю і про обов’язки її членів:

Жінки, коріться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік є голова жінки, як і Христос глава Церкви, і Він же Спаситель тіла. Але як Церква підкоряється Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому. Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї, щоб освятити її, очистивши водяною купіллю через слова; щоб поставити її перед Собою славною Церквою, яка не має плями‚ чи вади, чи чогось подібного, але щоб вона була свята і непорочна. Так повинні чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, любить самого себе. Бо ніхто ніколи не мав ненависти до своєї плоті, а годує і гріє її, як і Господь Церкву, бо ми члени тіла Його, від плоті Його і від кісток Його. Тому залишить чоловік батька свого і матір і пристане до жінки своєї‚ і будуть двоє одна плоть. (Еф. 5:22-31);

Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо цього вимагає справедливість. “Шануй батька твого і матір” – це перша заповідь з обітницею: “щоб тобі було добре і щоб був ти довголітнім на землі”. І ви, батьки, не роздратовуйте дітей ваших, а виховуйте їх у вченні і наставлянні Господньому(Еф. 6:1-4);

Жінки, слухайте чоловіків своїх, як личить у Господі. Чоловіки, любіть своїх жінок і не будьте до них суворі. Діти, будьте слухняні батькам вашим у всьому, бо це благоугодне Господеві. Батьки, не роздратовуйте дітей ваших, щоб вони не падали духом (Кол. 3:18-21);

Див. також: 1 Тим. 2:9-15.

Про упокорення:

Нічого не робіть з суперництва або чванливости, але в покірності шануйте один одного вищим за себе (Флп. 2:3);

Будьте однодумні між собою; не звеличуйте себе, а наслідуйте смиренних; не будьте зарозумілі (Рим. 12:16);

Отже, вдягніться, як обрані Божі, святі та улюблені, в милосердя, благість, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння, поступаючись один одному і прощаючи взаємно, коли хто на кого має скаргу: як Христос простив вас, так і ви (Кол. 3:12,13);

Див. також: 1 Кор. 1:26-31.

Про поблажливість і допомогу один одному:

Браття! Якщо і впаде людина в якийсь гріх, ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідности, пильнуючи кожний себе, щоб і ти не був спокушений. Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христа (Гал. 6:1,2).

Про збереження чистої совісті:

Передаю тобі, сину мій Тимофію, згідно з пророцтвами, що були про тебе раніш, такий заповіт, щоб ти воював згідно з ними, як добрий воїн, маючи віру і добру совість, яку деякі відкинувши, зазнали загибелі корабля у вірі (1 Тим. 1:18,19);

Див. також: Євр. 9:14; Євр. 10:22.

Не можна судитися і сваритися:

Див. 1 Кор. 6:1-7.

Про терпіння:

Ви ж, браття, не сумуйте, роблячи добро (2Сол. 3:13);

Терпіння потрібне вам, щоб, виконавши волю Божу, одержати обіцяне (Євр. 10:36);

Див. також: Євр. 12:1; Рим. 5:3.

Про працьовитість:

Якщо хто не хоче трудитися, то нехай і не їсть (2Сол. 3:10);

Див. також: 1 Сол. 4:10-12.