Реставрація метелика

Про сучасний погляд на Христову притчу про блудного сина і наше персональне місце в ній, роздумує публіцист Андрій Суздальцев . . . Напевно, ви знаєте картину Рембрандта «Повернення блудного сина». Мистецтвознавці кажуть, що вона потемніла, що раніше фарби на ній були яскравіші, світліші. Що сьогодні на ній не усе можна розгледіти. І мені здається, що […]

Природа-храм чи Земля, яка кричить

Про наше місце у створеному Богом світі, про взаємозв’язок кожного з природою і Всесвітом роздумує публіцист Андрій Суздальцев . . . В англійського письменника-фантаста Артура Конан Дойля є повість про те, як один професор свердлив Землю. Він виходив з припущення, що Земля – це не просто згусток планетарної речовини, що мчить у просторі, а жива […]

Іов – вихід за край цитати

Про підміну справжнього вигадкою, про втечу від відповідальності в Церкві та у світі роздумує публіцист Андрій Суздальцев . . . Християнство в кризі і світ у кризі. Можна скільки завгодно заперечувати це, посилаючись, наприклад, на те, що в усі попередні епохи були свої кризи, але життя тривало, що кінець світу вже чекали багато разів, але […]

Зворотний і лицьовий бік гобелена

Про Божий план стосовно нашого життя і про наш вибір у його прийнятті, роздумує публіцист Андрій Суздальцев . . . Ідею другого шансу, як і третього і сотого, як мені здається, вигадали самі люди для того, щоб ускладнити собі життя, бо, як сказав поет – в основі життя лежить простота, але людям складне зрозуміліше. З […]

Ще раз про «любов»

Про справжню любов до Бога, а не вигадану, вдавану роздумує публіцист Андрій Суздальцев . . . Венеціанські маски сумні. Мій італійський знайомий пояснив мені, що їх печаль – це пам’ять про той час, коли Венеція стала поступово втрачати свою свободу. Що смуток про втрату цієї свободи проник у карнавальні маски і оселився там назавжди. І […]

Різдво – зняття лапок

Християнство не обмежується цитатами, навіть узятими з Біблії, Християнство – це життя, яким треба жити, вважає публіцист Андрій Суздальцев . . . Протистояння унікальності і повторюваності в століття масового тиражування закінчується перемогою копії. Те, що стало продуктом товариства масового тиражування – копія (поведінки, продукту, соціальної ролі, способу мислення, способу життя), відсутність і боязнь унікальності – […]

Любити не тільки за жертву

Про непросте питання любові до ближніх, про розходження справ зі словами, роздумує публіцист Михайло Неволін . . . Є в Біблії такі вірші, які відомі не лише церковним, але і далеким від християнства людям. До таких цитат з Біблії, мабуть, можна віднести 16-й вірш з третього розділу Євангелія від Іоанна: «Бо так полюбив Бог світ, […]

Неприйнятний для багатьох Божий дар

Про те, чому багато людей відкидає Божий дар спасіння, і як вони аргументують це, роздумує Михайло Лукін . . . «Бо благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, це – Божий дар: не через діла, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2:8,9), – а от цей біблійний принцип багатьом людям не до вподоби. […]

Належний час

“Як скорчена жінка отримала Боже зцілення, так само і ми можемо отримати його в належний час”, – вважає Михайло Лукін . . . В євангельському епізоді зцілення Христом скорченої жінки, яка страждала на свою недугу вісімнадцять років, зазвичай звертають увагу на репліку начальника синагоги: «Є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте […]

Два незвичних закінчення

Заключні роздуми Михайла Лукіна, що присвячені подіям Книги Діянь святих апостолів . . . «І жив Павло цілих два роки на своєму утриманні і приймав усіх, хто приходив до нього, проповідуючи Царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа з усякою відвагою безборонно» (Діян. 28:30,31), – такими словами завершується книга Діянь святих апостолів, підсумовуючи багаторічні […]