Якщо ми будемо постійно вправлятися в читанні Священного Писання, то будемо спроможні досягти свого спасіння, пізнаємо і справедливі догмати, і життя доброчесне. Хіба би хто був надто впертим, непохитним та лінивим; дарма що не дістав ніякої вигоди: при всьому тому в нинішній час збере плід і отримає якусь користь, хоча і не таку, щоб міг […]
Будемо завжди звертатися до Бога і в Нього просити всього. Ніщо не можна порівняти з молитвою: вона і неможливе робить можливим, важке – легким, незручне – зручним. Її відправляв і блаженний Давид, тому і говорив: “Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї” (Пс. 119:164). Якщо ж цар, обтяжений численними турботами і забавлений […]
Хрест раніше був найменуванням осуду і покарання, а тепер став почесним та жаданим; раніше хрест був предметом ганьби і катування, а тепер став предметом слави та честі. А що хрест дійсно є славою, послухаймо Христа, Котрий говорить: “…прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого – славою, яку Я мав у Тебе, коли ще не було […]
Як тіла гинуть від зарази зіпсованого повітря, так точно і душа часто зазнає шкоду від спілкування з людьми порочними. Саме тому Христос заповідав не тільки обминати таких людей, але й нехтувати ними: “Якщо ж, – каже Він, – праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе” (Мф. 5:29), розуміючи в цій заповіді […]
Про яку ціну доводиться людям платити відстоюючи правду і про Божу нагороду за відстоювання правди, роздумує Михайло Лукін . . . Багатьом відомо, що неправда може жити власним життям: наприклад, неправдива чутка з часом може поповнюватися новими вигадками та подробицями, що лише посилюватимуть її брехливий ефект. Що вже казати про свідому неправду, яка з часом […]
Про Христову притчі про злих виноградарів та її паралелі з нашим життям, роздумує Михайло Лукін . . . «Усе це говорив Ісус людям притчами, і без притчі нічого не говорив їм…» (Мф. 13:34), – однією з причин чому Христос говорив притчами було те, що люди не дуже добре (і то м’яко кажучи) сприймають правду стосовно […]
Про те, що такого унікального було у вірі римського сотника, що він зміг виділитися серед всього Ізраїлю, роздумує Михайло Лукін . . . «Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри» (Мф. 8:10), – і чиєю вірою так захоплювався Ісус? Не будемо тягнути […]
Навчимося поступливости і лагідности в Спасителя: “…навчіться від Мене, – говорить Він, – бо Я лагідний і смиренний серцем” (Мф. 11:29), і відкинемо всяку гнівливість. Повстане хто проти нас, – тож будемо ми смиренні. Стане хто чинити з нами нахабно, – тож будемо ми послужливі. Буде хто говорити в’їдливо і терзати нас насмішками та лайкою, […]
Господь запропонував нам такі умови стосовно ближніх, які не становлять нічого трудного. “Отже, все, чого бажаєте, – говорить Він, – щоб вам робили люди, так і ви робіть їм” (Мф. 7:12). Чи бачиш, що Він не прописав нічого чужого, але те саме, чого і раніше вимагав закон природний? Як ти хочеш, говорить Він, – щоб […]
Велике зло гнатися за першими місцями, а не дивитися на істинний пожиток. Будемо наслідувати патріарха Авраама, котрий поступився Лоту кращою землею, і ніколи не будемо захоплювати першість, але послухаємо пораду блаженного Павла, який каже: “Випереджайте один одного шанобливістю” (Рим. 12:10) і намагатимемося зневажати себе у всьому. Бо саме це і дає першість, як і Христос […]
