Очевидний факт

«Не бачило око‚ і вухо не чуло, і на серце людини не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його» (1Кор. 2:9), – проте час від часу Господь відкриває завісу таємничості, що пов’язана з нашим потойбічним буттям і ділиться з нами радістю прийдешнього світу. У таки моменти людина відчуває тілесний та душевний спокій, невимовну радість, піднесеність розуму та почуттів, одним словом «легкість душі». Подібний стан отримав у Біблії назву «блаженство».

Такі моменти час від часу трапляються в житті кожного християнина, проте раз на рік такий стан можна відчути колективно, у спільноті вірних у пасхальну ніч. У момент Христового воскресіння.

«Ісус Христос учора й сьогодні і навіки Той же» (Євр. 13:8), – тому Христове воскресіння сталося не тільки майже 2000 року тому в Палестині, але й відбувається щороку у всьому світі, і так буде тривати до кінця часів, доки Христос не «прийде у славі Отця Свого з ангелами святими» (Мк. 8:38). Звичайно, Христос воскресає вже не в земному, видимому світі, а в серцях віруючих, у тій сфері людського життя, що не підвладна людському розуму.

«І вони [учні Христові] тримали в собі це слово, допитуючись: що то означає, – воскреснути з мертвих» (Мк. 9:10). Воскресіння Христове не можна осягнути розум, проте його можна відчути серцем. Серцем, що любить Бога та ближніх. За такої умови пасхальний вигук: «Христос воскрес!», стає для людини затвердженням реального факту, такою ж ясною та очевидною річчю, як після непроглядної ночі обов’язково настає сонячний світанок.

Автор: Михайло Лукін