(Слово про бесіду св. Григорія і Петра)

У церковному слові, на 23-й день червня, між іншим, сказано: «Деякі з людей, не бачачи того, на що до часу Господом покладена завіса, мучаться сумнівами і вірують тільки в те, що вони можуть бачити; а чого тілесними очима вони не бачать, в те і не вірять». І в іншому місці: «Від народження сліпі люди хоча і чують про невидиме і високе, але невидимому не вірять. Отже, є люди, що кажуть подібно до апостола Фоми: «Якщо не побачу… не повірю» (Ін. 20:25). Що відповісти таким?

Спочатку ми запитаємо їх: та чи гідні вони бачити невидиме? Адже, от, являлися ж невидимі нами Ангели Аврааму, Якову, Мойсею, святим Апостолам і іншим. Чому являлися? Бо вони були святі. А ми, спаплюжені гріхами, затьмарили свій розум до неможливості, кричимо: покажи нам невидиме! Та дивися, от воно, дамо відповідь їм, воно перед тобою є. От перед тобою небо і земля і все, що є на них. Адже саме собою ніщо не може бути. Жодна річ не може рушити з місця на місце сама по собі.

Яким же чином усе стало? Звідки ж усе взялося? Хто ж розпорядився, щоб було усе так, як є? Як ти ні додумуйся, як ти ні міркуй, як ти ні ухитряйся, все одно дійдеш до переконання, що ніхто все це не зробив, як лише один Бог. От і невидиме перед тобою стало видимим. Ти ще шукаєш невидимого? Дивися, воно перед тобою. От ти дізнався, що Бог є. Але зверни увагу, що от перед тобою один Бог на небі, один Государ у державі, один у своїй сім’ї батько, один у домі хазяїн і от перед тобою знову невидиме, як би видиме, неіснуюче, як би справжнє. Ти переконався, що Бог Єдиний. А на чому тримається земля? Хто все Собою обіймає, підтримує, зберігає? Знову, як ні думай, у тебе в переконанні стане один Бог – Творець, Отець і Охоронець. І ще з невидимого виходить для тебе видиме і переконливе.

Отже, не шукайте того, що вам не потрібне. Господь перед вами і каже вам: «Блаженні ті, що не бачили й увірували». Що це означає? Це означає, що говорити так, як кажуть ті, що сумніваються, означає не мати твердої віри в Бога. «Покажи мені все, тоді я і повірю Тобі». Де ж тут віра? Де любов до Бога. Їх немає. Це неначе торгівля з Богом, і така людина – нехристиянин. Істинний християнин, бачачи перед собою тільки те, що оточує його, каже: «Ти мій Бог, Ти радість моя! Усе від Тебе пішло, Господи, і усе Тобою було і є!» А при цьому, щоб утвердитися у вірі, уважніше ставтеся до того, що бачите, і частіше тримайте в думці апостола Павла: «Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розглядання творіння видимі, так що нема їм виправдання» (Рим. 1:20). Амінь.

Пролог