У чому ми можемо повчитися у птахів

Слово церковне на 27-й день серпня дає нам певні уроки від птахів. Які ж це уроки, і в чому полягають вони? Пташине житіє, каже слово церковне, знаменує і нам мати житіє некористолюбне і безжурне. От перший урок, і урок хороший, бо його дає нам і Христос-Спаситель: «Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не набагато кращі за них?» (Мф. 6:26). Ми не повинні прив’язуватися до земного, не повинні вважати в ньому завдання і мету життя, а, маючи їжу і одяг, бути задоволеними ними і в усьому іншому сподіватися на Господа, Який для нас є Отець Милосердний і, у разі нашої нужди, завжди подає нам усе, для життя необхідне.

Є птахи, у яких крила так влаштовані, що вони не можуть високо літати. Такі птахи, за словом церковним, учать нас не високо мислити про себе і бути упокореними і з такими ж людьми мати спілкування. І цьому учить також нас і Сам Спаситель, кажучи: «Хто принижує себе, піднесеться».

Нарешті, крила птаха, за словом церковним, учать нас «єдину думку мати до Бога… Крила є діяння і бачення, ними ж сходимо до Бога». Християнин завжди повинен жити з Богом і в Богу і мати розум завжди спрямованим до небесного, вічного і божественного. Що нам у цій землі? Вона чужа нам сторона: небо наша рідна вітчизна, де наш Господь, Який породив нас чесною Своєю Кров’ю, і де так ясно, так відрадно, де такі дивні краєвиди, де такий чудовий спів. Отже, як бачите, є чому повчитися і від птахів.

І ми зараз навчилися від них бути некористолюбними і в усьому покладатися на Бога; бути упокореними і з такими лише людьми мати спілкування; і, нарешті, розум мати завжди спрямованим до Бога і жити лише для Нього і для вічності.

Приймемо ці уроки до серця нашого і намагатимемося засвоїти їх собі для спасіння нашого. Амінь.