Боже завдання

Есфир викриває Амана, Ернест Норманд

У старозавітній книзі Есфир розповідається про одну з численних спроб з повного знищення єврейського народу. Але на заваді планам змовників став Мардохей, чия кузина та вихованка Есфир була дружиною правлячого царя. Те, що Есфир була  єврейкою, цар та його двір не знали, а все через Мардохея, який просив Есфир не розголошувати тайну свого походження. Як би сьогодні сказали: “Старий єврей такі щось передчував”.

Дізнавшись про наказ царя про повне знищення євреїв, Мардохей звернувся по допомогу до Есфирі. На її сумніви в тому, чим вона зможе допомогти, Мардохей відповів: “Не думай, що ти одна з усіх юдеїв врятуєшся у домі царському. Якщо ти промовчиш у цей час, то свобода і визволення прийде для юдеїв з іншого місця, а ти і дім батька твого загинете. І хто знає, чи не для такого часу ти і досягла достоїнства царського?” (Есфир 4:13,14).

А ви знаєте, що ці слова мають відношення і до кожного з нас. Адже не даремно ми народилися в певному місці, у певний час, і робимо певну справу – все це частина Божого плану з преображення цього світу. І наше завдання полягає в тому, щоб дізнатися про свою роль у цьому плані: “Не уподібнюйтеся світові цьому, а змінюйтесь оновленням вашого розуму, щоб ви пізнавали, що є воля Божа, блага, угодна і довершена” (Рим. 12:2). Можливо, перед нами не стоїть задача врятувати цілий народ, як це було з Есфирю (хоча, хто знає, адже вона теж про це спочатку не здогадувалася), але від цього наша задача не залишається менш важливою. Головне – наше бажання у виконанні покладеного Богом завдання. Тому, дерзайте, і нехай надихає вас у цьому приклад Есфирі: завдяки її старанням змовники були покарані, а євреї до цієї пори святкують Пурим – свято, що було встановлене на згадку їх порятунку.

І ще. Книга Есфир – єдина біблійна книга, в якій не згадується Бог, але ви, напевно, здогадалися Хто саме врятував від погибелі євреїв. Це урок і для нас: якщо ми не бачимо у своєму житті присутності Божої, це ще не означає, що Він не дбає про нас: “Чи забуде жінка грудне дитя своє, щоб не пожаліти сина утроби своєї? але якби і вона забула, то Я не забуду тебе” (Ісаї 49:15). Тому “усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас” (1Пет. 5:7).

Автор: Михайло Лукін