Не слід бажати явлень із загробного світу

Хоча рідко, але зустрічаються люди, які, послуживши Богові якимись особливими подвигами, починають уявляти, що вони стоять вже на такій мірі духовної досконалості, що можуть споглядати явлення із загробного світу, розмовляти з небожителями і т. п. Така зарозумілість дуже небезпечна для них. Диявол звичайно не дрімає біля таких людей і, дізнавшись про їх слабку сторону, зараз же починає бентежити їх різними мріяннями і видіннями, з’являтися до них в образі ангела світла або святих, а вони, по своїй простоті і недосвідченості, і зі свого боку починають приймати ці видіння за істинні, захоплюватися ними, заражатися гординею, перестають слухатися пастирів і учителів духовних і закінчують тим, що гинуть. Святі застерігають нас від бажання споглядати таємниці загробного світу і не радять шукати бесід з небожителями, а кажуть рятуватися в простоті сердечній.

Святі сказали: «Ніхто не бажай бачити чуттєвого Христа або Ангела, щоб до кінця не згубити свого розуму і не стати безумним; замість пастиря ти тоді вовка приймеш і вклонишся ворогам своїм – бісам. Марнославство є початок погибелі, і заражений їм завжди намагається в образах і подобах уявляти собі Божество, яке для жодного розуму незбагненне. Ти ж, коли біси в образі ангельському з’являться перед тобою і стануть видавати себе за ангелів світлих, бентежити і устрашати тебе, старанніше молися, заклинай їх ім’ям Божим, і вони залишать тебе і бентежити перестануть».

Отже, браття, не бажайте і не допитуйтеся бачити і споглядати те, на що Господом до часу покладена непроникна завіса. Таке бажання, як бачите, не лише небезпечне, але може бути і згубним. І дійсно: скільки пихатих, що уявляють себе тайновидцями небожителів, у розкол пішло; скільки вони вигадали своєї безглуздої єресі, захопивши за собою в погибель тисячі простаків; скільки їх стало безумними! Та воно і недивно. Бажання бесід з небожителями є справа гордині. А гординя – гріх найгидкіший Богові і найприємніший для нашого ворога. Тому до таких людей він, звичайно, і найближчий доступ має, і швидше інших підпорядковує їх своїй темній владі. Скажете: святі розмовляли з Богом і Ангелами? Що ж? Дійсно розмовляли, проте і подвиги їх були порівняно з нашими як небо від землі, а тому і вказувати на них, як на приклад можливості і для нас розмовляти з небожителями, є знову-таки справа нашої гордині. Тому гамуватимемо свій розум і, вдосконалюючись у благочесті, невпинно триматимемо в думці і серці слово нашого Спасителя: «Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього» (Мк. 10:15). Амінь.