Одного разу я запитав одного хлопця років шістнадцяти:

– Чадо моє, ти любиш Бога?

– Дуже люблю, отче, – відповів він невимушено.

– І регулярно молишся Йому?

І він чесно відповів:

– Ні!..

Юнак не міг зрозуміти, як ці дві відповіді суперечать одна одній. Адже неможливо дійсно любити Бога і не молитися. Коли в тебе є друг, до якого ти живиш особливу любов, ти намагаєшся всіляко знайти способи, щоб як можна частіше з ним спілкуватися? Чи не так?

Вслухайся, чадо моє, у цифри, які зараз тобі наведу. Це точні дані. Людина, померла в 70 років, прожила своє життя таким чином: 15 років ­– працювала, 20 років – спала, 2 роки – їла, 1 рік – одягалася, 9 місяців купалася, 7 місяців голилася, 4 місяці чистила свій ніс, 2 місяці чистила зуби і так далі. Ти нічого не помітив? Усе вищеперелічене відноситься до зовнішньої діяльності, – догляду і турботі про тіло. Але коли ти з’явишся перед Богом, число того, що ти зобов’язаний був зробити в житті суттєво відрізнятиметься. Тоді запитає тебе Праведний Суддя:

«Скільки ти зробив хорошого? Скільки поганого?»

«Скільки зобов’язань ти виконав, а скільки ні?»

«Скільки часу ти приділяв молитві?»

За рік серце робить 36792000 ударів. З такої величезної кількості, скільки ударів воно зробило для Бога?

– Скільки ж часу я маю молитися?

Ти маєш знати, чадо моє, що Бог дивиться не на кількість часу, яку ти проводиш у молитві, а на твої ревнощі і розташування серця.  Головне – це ревнощі і тепле розташування. Намагайся молитися уранці і увечері і не забувай впродовж дня як можна частіше звертати свої думки і серце до Бога. Тільки тоді буде благословенний твій день, коли свої перші думки ти присвятиш Йому. І сон твій буде мирним і безтурботним, коли раніше того, як ляжеш у ліжко, ти знову звернеш їх до Бога.

Я не раджу тобі молитися, лежачи в ліжку. Але якщо в тебе зовсім не виходить молитися, то в такому разі краще не залишай цю звичку. Але я сподіваюся, що ти і сам зрозумієш, що говорити з Богом і Господом твоїм, лежачи в ліжку, – недобре. Скажу тобі ось що: не поспішай закінчити молитву і потрапити у владу сну! Будь розсудливим! Твори свою уранішню молитву, коли вже одягнений, а вечірню, коли ще не встиг роздягтися, – і спатимеш спокійно!

Чи знаєш ти один мудрий вислів: “Всяка Ваша справа суєтна, якщо немає благословення Божого”. Тоді як ти можеш чекати щастя, якщо кожен твій день не починаєш з молитви Богові?

Озирнися навколо, дитя моє: кожне творіння по-своєму молиться і хвалить премудрого Творця. Рослини розпускають свої квіти і підносять свій цілющий аромат до Престолу Творця. Птахи своїми солодкозвучними голосами, кого ще оспівують, як не Всесильного?

Для Нього дзижчить бджола, крутиться веселий метелик. Його славлять своїм блиском блискавки. Його славить грім своєю страхітливою величчю. Так! Уся природа палко молиться Йому, сама того не усвідомлюючи. А ти, чадо моє, розумна людина з вільною волею відкидаєш те, що так невимушено виконує позбавлена свідомості природа?

Найпрекрасніше, що може бути у світі – це людина, яка молиться. Це висловлювання дуже вірне. Людина, яка молиться, живе в іншому світі. Вона дихає Божою благодаттю і насичується нектаром божественної присутності.

Я тобі казав вже, чадо моє, що уся природа молиться. Звичайно, це символізм. Адже істинна розумна молитва властива одній лише людині. Тільки людина може свідомо возносити свою душу до Бога і спілкуватися з Ним. І насправді, молитва – це людська гідність. Це критерій, який відрізняє її від інших творінь.

Коли я молюся, моя душа сходить до Бога! Мене переповнює небесна радість, вдячність і любов. Усе це я відчуваю вкрай. Як же я можу не славословити Бога за цей дар? На крилах молитви ми можемо нестримно злетіти до Божого престолу і виявитися далеко від суєтного світу. Ми можемо сходити туди, де жадібно вдихнемо цілюще повітря божественної присутності. Молитва – це джерело сил у важкій боротьбі, яку провадимо ми щодня. Коли ти летиш на крилах молитви, це змінює тебе.

Давай, чадо моє! Коли повстає на тебе скорбота, і б’є тебе, як бурхливий шторм, впади на коліна і відкрий серце Отцеві своєму! Помолившись, ти побачиш, наскільки ти змінився. Тоді небо проясниться і настане штиль.

“Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: “Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе”. Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні. Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: “Господь – надія моя”, і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. Бо каже Господь: “За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє”“.

Ці слова, написані великим Псаломщиком, наповнюють твою душу розрадою і стануть чудовою допомогою для тих, хто хоче йти шляхом життя прямо і чесно.

І ти, чадо моє, неодмінно один з них, тому маєш велику нужду в Божій благодаті. І єдиний шлях, який принесе тобі перемогу, – це молитва.

Чадо! не позбавляй свою душу цілющого дихання, але молися, молися з ревнощами, поки не прийде довгожданий день і увінчає тебе нетлінними вінцями слави.

Автор: архімандрит Андрій (Конанос)