День тридцять восьмий

«Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми; коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів; а оскільки він не мав чим заплатити, то господар звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і віддати. Тоді раб той упав і, кланяючись йому, говорив: господарю, потерпи мені, і все тобі віддам. Господар змилосердився над рабом тим, простив його і борг відпустив йому. Раб же той, вийшовши, зустрів одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен. Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи мені, і все віддам тобі. Але той не захотів, а повів і посадив його у в’язницю, доки не віддасть боргу. Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося. Тоді господар покликав його і каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе? І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу. Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його» (Мф. 18:23-35).

Притча показує, наскільки більше Бог нам пробачає порівняно з тим, що ми мусимо пробачити нашим ближнім і навіть нашим ворогам. Це Небо і земля. Деякі образи дуже важко пробачити і доводиться багаторазово пробачати в Сповідях, у молитвах. Це тому, що нам важко відділити кривду від кривдника, а гріх – від грішника. Бог не приймає гріха, а грішника, що кається. Потрібно побачити в ближньому Божу дитину і самого Ісуса.

За час мого священства, на щастя, майже ніколи не доводилося відмовляти каяникові в прощенні і розгрішенні. Я також ще ніколи не йшов після Сповіді без розгрішення. «Бо Господь вельми милостивий i щедрий» (Як. 5:11). Бог вчить мене, як потрібно пробачати: 77 х 7, тобто завжди. Святий отець Піо, що бачив душі наскрізь, не давав розгрішення тим, хто насправді не мав каяття, не мав щирого жалю, але вони майже всі пізніше приходили до нього вже зі смиренним серцем. «Серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш» (Псалом 51(50):19).

1 талант = 34 кг 272 г срібла. 10 000 талантів = 342 720 кг срібла. Чи це можливо віддати? Ніколи!

Віддати наш гріховний борг ми не можемо! Тому ми потребуємо Ісуса Спасителя. Він віддав цей вічний борг замість нас, померши на хресті!

Помолімося за всіх, хто будь-коли нас скривдив, завдав болю, потоптав гідність, принизив, осудив і обмовив.

<< День тридцять сьомий

День тридцять дев’ятий >>