День тридцять дев’ятий
«Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти. І, почувши, ті, хто був у Нього, пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі. А книжники, які прийшли з Єрусалима, говорили, що Він має в Собі Вельзевула і що силою бісівського князя виганяє бісів. І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану? Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те. І якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той. І якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його. Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніш не зв’яже сильного, і тоді розграбує дім його» (Мк. 3:20-27).
У духовному житті не існує нейтральної позиції: або ми з Богом, або проти Нього, тобто з сатаною. Уривок з Євангелія від Луки (11:23) містить ще такі слова Ісуса: «Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає».
«Сатана» означає «противник». Тому «сатаністами» є не лише ті, що відкрито служать противнику Бога і Його дітей, а також ті, хто своїм життям – учинками, думками, рішеннями, переконаннями – противиться Богові та Його волі. «Відійди від Мене, сатано, бо ти думаєш не про те, що Боже, а що людське» (Мк. 8:33), – картає Ісус Петра, який хотів перешкодити Йому йти до Єрусалима і виконати волю Отця. А юдеям каже: «Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому» (Ін. 8:44).
Книжникам легше приписати Ісусові цю духовну брехню, яка суперечить логіці, аніж визнати те, що Він діє Божою силою, бо це змусило б їх змінити своє життя. Вони радше хочуть жити по-старому, по-своєму.
У сучасному світі дуже розмиті межі між добром і злом, між гріхом і тим, що ним не є; людина хоче сама вирішувати, що є добром і злом для неї, заперечуючи абсолютні і незмінні правди. Слово «гріх» стає невигідним, щоб нікого, хто його чинить, не образити. Скоро не можна буде назвати гріх гріхом (наприклад, уже кілька разів судили тих, хто назвав гомосексуалізм гріхом). А якщо немає гріха, то немає й вічності, немає пекла. Якщо немає гріха, то не потрібен Месія, Спаситель від гріха і смерті.
Нам потрібно зробити кардинальний і остаточний вибір: стати на бік Господа і Бога нашого Ісуса Христа зі всіма наслідками цього вибору – переслідування, мучеництво та вічне щастя.
Христос є тим, хто зайшов до сильного (сатани) в хату і, зв’язавши його, пограбував його, забравши в нього душі людські, поклавши Своє життя і воскреснувши.
Помолімося за те, щоб дедалі більше людей служили своїм життям Богові, щоб наверталися під час Сповіді, прощ; щоб люди відверталися від сатани і його ангелів та не чинили так, як він, а були дітьми Божими.