Підготовка до смерті. Спокуси та чесноти
Про те, як потрібно вірному готуватися до смерті, що очікує людину невдовзі після вмирання, розповідає священик Даниїл Сисоєв . . .
Яким чином потрібно готуватися до смерті? Що потрібно робити під час хворобі?
“Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви і нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому” (Як. 5:14,15).
Ми прибігаємо до Соборування під час хвороби, але й досі існує міф, що Соборування – останнє помазання. Це помилка. Соборування дається якраз для зцілення, і воно дуже часто стає Таїнством, що лікує. На моїх очах відбувалася безліч зцілень. Чому? Бо Господь, зцілюючи хвору людину, показує їй, що тіло згодом воскресне. Бо якщо тіло не має жодної цінності, якщо воно згниє в могилі, то зціляти його немає ніякого сенсу, тому за будь-якої хвороби необхідно прибігати до Таїнства Соборування.
Якщо ж у вас діагноз, який може призвести до смерті (онкологія чи інші смертельні хвороби), необхідно готуватися таким чином.
По-перше, потрібно звести до мінімуму всі свої світські справи, слід розрахуватися з боргами, щоб не перекладати їх на інших людей. Обов’язково потрібно примиритися з усіма ближніми, потрібно зробити так, щоб у вас було багато вільного часу. Диявол намагається загнати нас метушнею, щоб ми не могли продихнути, про це ще в Біблії сказано. Коли Мойсей прийшов до фараона і сказав: “Відпусти народ Мій” (Вих. 5:1). Що відповів фараон?
“Бездіяльні ви, бездіяльні, тому і говорите: підемо, принесемо жертву Господу” (Вих. 5:17).
Саме так диявол досі і діє (тому його називають духовним фараоном), примушуючи людей метушитися і забувати про головне.
Якщо ви дізналися про невтішний діагноз, треба постаратися отримати більше вільного часу. Зверніть увагу, у нас у суспільстві робиться зворотне. Люди, дізнавшись про хворобу, намагаються себе більше завантажити роботою, щоб не думати про смерть. Це безглуздо. Про смерть потрібно думати, треба дивитися у свою душу і шукати, чого там бракує, терміново робити добрі справи, які тільки можливо.
Суть у тому, що від вашої передсмертної справи залежить, за якою траєкторією ви підете у вічність. Порівняння таке: наскільки сильно літак розженеться, настільки крутіше піде вгору, тобто, чим більше ви будете прагнути до божественного життя перед смертю, тим вище ви підніметеся в Царстві Божому.
Пам’ятайте, що наше завдання не просто потрапити в рай, а потрапити туди як можна вище, чим більше отримати дарів. Бог бажає Своїм дітям, щоб вони більшого хотіли, а не меншого.
Спокуса, яка буває перед смертю, – це спокуса смутку. На людину навалюється страшна туга, і вона каже: “Як, за що, чому я зараз помираю?”
Питання це не має сенсу. Треба ставити питання інакше: “Що мені зараз робити?” Пам’ятайте, що туга безсловесна; вона не від Бога. Христос іменується Богом Словом. “Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог” (Ін. 1:1).
Бог наш – Христос, Він – Логос, тому християнин повністю логічний, і всякі безсловесні бажання йдуть від ворога Божого. Хто хоче нас позбавити розуму? Тільки ворог Божий. Всякий смуток, туга не від Бога. А як вони лікуються? Надією. Відчай лікується сподіванням. Коли людина бачить, що для неї є загроза смерті, чого вона повинна сподіватися, на що чекати?
У Символі Віри сказано: “Чекаю воскресіння мертвих. І життя будучого віку”. Це кращі ліки від туги і смутку. Часу мало, треба дякувати Господу за те, що Він відкрив час смерті, що наближається, отже, пора пакувати валізи. Безглузді люди кажуть: “Перед смертю відірвуся”. А навіщо? Краще пакувати валізи по-справжньому. Наприклад, ви поїхали відпочивати в іншу країну на курорт. Вам треба буде щось там купити, і ви гривні обмінюєте на долари чи євро. Так само, збираючись на той світ, необхідно терміново конвертувати як можна більшу суму, щоб там було на що жити.
Милостинею, у прямому розумінні, ми в небесній скарбниці збираємо собі майно. Господь каже: “Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить. Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде” (Лк. 12:33,34).
Яке ж наше завдання? Терміново збирати собі як можна більший капітал. Але якщо я поїду в іншу країну з хорошим капіталом, але голим – це буде неприємно, можуть початися проблеми. Тому необхідно перевірити свій одяг, чи не драний він? Щоб не соромитися перед іноземцями.
Так само, коли ми йдемо з цього світу, треба подивитися, який одяг нашої душі. Про Лаодикійську церкву Господь каже: “Бо ти говориш: я багатий, розбагатів і ні в чому не маю потреби; а не знаєш, що ти нещасний і жалюгідний, і вбогий, і сліпий, і голий. Раджу тобі купити в Мене золото, вогнем очищене, щоб тобі збагатитися, і білий одяг, щоб одягтися, і щоб не видно було сорому наготи твоєї, і маззю для очей помаж очі твої, щоб бачити” (Одкр. 3:17,18). От і наше завдання – побачити, що в нас з душею, з її одягом.
А в що душа повинна одягатися? У чесноти. Треба глянути, що в нас бракує, щоб почати виправляти.
Пам’ятайте, що будь-яка пристрасть, з якою ви не боретесь за життя, після – з’їсть вас, бо після смерті всі пристрасті вилазять назовні. Зверніть увагу, це не означає, що треба обов’язково впоратися. Це, звичайно, дуже чудово – впоратися і бути безпристрасним.
Який найкращий вид смерті? Коли Дух Святий тобі прямо скаже, що ти вже врятований. Є таке поняття, як “запевнення” – особливий стан людини, яка досягла висот духовного життя, коли Дух Святий Сам каже людині: ти в Царство Небесне потрапиш. От апостол Павло з цього приводу сказав: “Подвигом добрим я змагався, свій біг закінчив, віру зберіг; а тепер готується мені вінець правди, який дасть мені Господь, праведний Суддя, в той день; і не тільки мені, але і всім, що полюбили явлення Його” (2Тим. 4:7,8).
Апостол Павло твердо знав, що він буде врятований. Так само, наприклад, цікаво, що Антоній Великий тріумфував перед смертю, бо він був упевнений, що його Господь врятує, оскільки Він йому Сам сказав про це. Серафим Саровський казав: “Приходьте до мене на могилу, я за вас помолюся Богові”. Чому він так казав? Бо вони були такими самовпевненими? Ні, бо вони від Духа Святого отримали запевнення, що будуть врятовані. Самому цього зробити не можна, тут рішення Бога, як Він скаже, але до цього треба прагнути, оскільки насправді найкраще свідоцтво того, що ти врятований, – це слово Бога.
– А може біс поплутати?
– Ні. Біс поплутати не може. Коли Бог говорить, це вже ні з чим не сплутаєш. Якщо сумніви є, то, швидше, слово не від Бога. Боже Слово безпосередньо проявляється так: спочатку приходять плоди Духа, а потім вже Бог говорить з людиною. У Посланні до Галатів сказано: “Плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість” (Гал. 5: 22,23).
Ми знаємо, що людина після виходу з тіла буде вимушена потрапити спочатку в дуже несприятливу для себе обстановку, тобто повинна буде зустрітися із злими духами.
А з цими духами в нас стосунки сподіваюся погані (дуже б не хотілося, щоб вони були хороші), тому при зустрічі із злими духами доведеться битися. Для цього необхідно не лише перевірити одяг, який має бути на нас, але ще і озброєння, що необхідне для битви.
А яким має бути це озброєння? Апостол Павло в Посланні до Ефесян у шостому розділі детально описує технологію підготовки до цього страшного дня. “Одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських, бо наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних. Для цього прийміть повну зброю Божу, щоб ви змогли протистояти в день злий і, все подолавши, вистояти” (Еф. 6:11-13).
День злий – це день смерті, день зустрічі з темними князями, тому необхідно взяти всю зброю, перевірити, її стан. Яка “зброя” має бути?
“Отже, станьте, підперезавши стегна ваші істиною” (Еф. 6:14), – продовжує апостол Павло. Стегно розуму має бути підперезане істиною. Насамперед має бути чистим тіло та припинена розпуста. Розум повинен занурюватися в споглядання догматів Божих. Необхідно перед смертю перевірити себе з догматичного богослов’я, бо чистота віри, точне знання віровчення дуже важливі в посмертній долі.
– А ми не можемо його забути?
– Якщо ви не вдумувалися, то, звичайно, ви його забудете, а якщо воно було вам цікаве, не забудете. Отже, спочатку перевірте себе за змістом вашої віри. Далі необхідно зодягнутися “у броню праведности” (Еф. 6:14), треба перевірити, усі ми заповіді виконуємо чи ні. Далі – взути “ноги в готовність благовістити мир” (Еф. 6:15), тобто треба взути ноги, але в що? У готовність йти по Євангелію до світу Божого. Ви готові завжди “ходити” по-євангельські? У цей момент потрібно перевірити себе.
“Понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого” (Еф. 6:16).
Подивіться, наскільки ви довіряєте Богові. Влаштуйте собі перевірку смутком або відчаєм, як ви з ними справляєтесь. А якщо не легко, просіть у Бога про помноження віри.
Далі. “І шолом спасіння візьміть” (Еф. 6:17). Шолом спасіння – тверда надія на спасіння від Бога. “І меч духовний, що є Слово Боже” (Еф. 6:17). По-перше, прочитайте слово Боже. Я вважаю, якщо людина захворіла на якесь важке захворювання, що може призвести до смерті, вона повинна повністю, від початку до кінця, перечитати все Священне Писання чи хоча би почати Його читати.
Привчаємо себе безперервно молитися. Заповідь Божа закликає невпинно молитися: “Отже, пильнуйте повсякчас і моліться” (Лк. 21:36), – і ми повинні себе перевіряти невпинно, молимося ми чи ні.
Особливо добре виявляється наша молитовність, коли на людину нападає страх. За цим стоїть князь пітьми, і женеться геть він тільки молитвою, а ми до цього не готові. Що ж треба робити? Треба відключити всі думки. Привчайте себе до цього і технологію обов’язково запам’ятаєте. Відключіть думки, і всю увагу зосередьте тільки на словах молитви: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного“. Усі зайві думки відкиньте, хоча вони будуть найпереконливішими, але це думки від сатани, якими хочуть вас загнати у відчай і погубити.
Це перевірочна атака, і найсильнішою вона буде відразу ж після смерті, тому необхідно себе до цього підготувати.
Тепер, що стосується битви.
Пам’ятайте, що вам дана зброя для бою: шолом – надія на спасіння, меч – слово Боже, щоб їм битися з бісами, і молитви, щоб відганяти їх геть. Потрібне тверде знання догматів, щоб вас жодний біс не збив з пантелику.
Чи можуть нам допомогти наші ближні? Ми повинні просити їх, якщо самі не можемо ходити в храм Божий, щоб вони як можна частіше приводили до нас додому священика. І особливо важливо постаратися причаститися в самий день смерті, бо за прадавнім переказом, підтвердженим практикою, людина, яка гідно причастилася Тіла і Крові Господніх, після смерті не доступна для нападу сатани. У такій людині – Христос.
Як сказано в апостола Павла, той, хто причащається приєднується до Тіла та Крові Господніх (1Кор. 10:16,17). Тому в диявола бувають дуже великі проблеми з таким християнином.