Наближення смерті

Про те, що варто робити людині та її рідним, якій поставили смертельний діагноз, розповідає священик Даниїл Сисоєв . . .

Тепер мова піде про смерть. Які бувають етапи? Дізнавшись діагнозу, людина спочатку не вірить, потім обурюється, протестує, заспокоюється, і починається ось таке “упокорювання”. Так буває в людей, які мало вірять або не вірять зовсім. У віруючих же має початися час зібраності, для того, щоб терміново закінчити всі свої справи.

Про борги я вже сказав, про слово Боже я вже сказав, про чесноти, які потрібно виплекати, перевірку, яку самому собі треба влаштувати, сказав. Старайтеся, якщо виходить, бувати в храмі Божому, можна навіть не в богослужебний час. Можете сидіти з книгою: зі Словом Божим, з іншою духовною літературою. Налаштовуйте свій розум на те, щоб більше думати про Бога. Старайтеся якомога менше дивитися телевізор. Він розважає і не потрібен вам. Особливо в такий момент розваги абсолютно не потрібні.

Спілкуйтеся зі своїми рідними, говоріть з ними, обов’язково дайте заповіт своїм дітям. І не лише фінансовий, але й духовний; спрямуйте їх у світ Божий, бо ви за них відповідаєте.

Ну ось, починає наближатися смерть. Як це визначається? По-перше, потрібно пам’ятати, що при ракових захворюваннях часто за день до смерті біль припиняється, бо організм здається, – це остання велика милість Божа. Як я казав, треба причаститися Тіла і Крові Господніх. Необхідно, звичайно ж, зібрати своїх рідних, близьких, щоб з ними поговорити, а потім залишитися одному, щоб, перебуваючи в молитві, бути з Богом. При цьому близькі можуть з вами поруч посидіти, помовчати. Можна попросити, щоб хтось читав вголос святе Євангеліє, яке має найпотужнішу силу. Воно і душу під час смерті налаштовує на відповідний лад. Тому намагайтеся не залишати ближніх у хосписах або лікарнях, нехай краще помирають удома.

Часто перед смертю духовні очі людини починають поступово трохи відкриватися. Вона починає бачити інший світ. Приходять рідні, які померли, приходять Божі ангели чи, навпаки, злі духи. До цього потрібно бути готовим, бо в людини поступово стоншується покров, що лежить на очах усіх людей з моменту гріхопадіння, і людині відкривається друга реальність. Тут треба пам’ятати, що сатана – базіка. У нього значно менше сил, ніж здається. Як сказано в Писанні, “у ворога не вистачило зброї” (Пс. 9:7), тобто ворог абсолютно втратив зброю з моменту розп’яття Ісуса Христа. Тому, якщо раптом з’являться якісь там примари, біси, не забувайте, що їхнє завдання – вас залякати. У них немає реальної сили.

Одного разу до Антонія Великого прийшов біс. Величезний такий, велетень до хмар з червоними очима, увесь чорний. Антоній просто посміявся над ним: – Ну і що ти до мене прийшов, – каже Антоній Великий. – Якщо ти хочеш – ось я, Антоній, якщо ти наді мною від Бога отримав владу – бери, будь ласка. А якщо ні, тоді навіщо до мене прийшов? Ось я тебе перехрещу, і йди звідси.

Антоній перехрестив його, і біс втік.

Ангел Божий, коли його Бог послав ассірійців убити, не влаштовував перед ними жодних демонстрацій, він прийшов, знищив їх і пішов. Коли Бог послав ангелів убити первістків єгипетських, вони що, здійснювали якийсь складний план? Ні, просто прийшли, зробили справу і пішли. Просто, без обмовок. І так святі ставилися до волі Божої, тому і ви так ставтеся до цього. Хресне знамення, молитовне звернення до Бога, але тільки без гордині.

Пам’ятайте, що з нами Хресна сила, але за умови, що ми Богові молимося. Тому ми і кажемо: “Захисти нас, Господи, силою чесного і животворчого Твого Хреста і збережи нас від усякого зла”. Хрестимо себе. При цих словах, як казав Іоанн Златоуст, жодна сила сатанинська не може нам пошкодити.

Якщо бачимо, що наближається час смерті, необхідно читати, звичайно, 118-й псалом “Блаженні непорочні” і попросити, щоб священик, якщо він є, або ближній наш прочитав канон на вихід душі з тіла. Краще, щоб прочитав священик, оскільки є спеціальні священицькі молитви, які дуже сильно допомагають. Якщо починається важка агонія, читається окрема молитва; коли людина довго страждає, знову-таки треба зателефонувати священикові, навіть якщо він не може приїхати, він може прочитати молитви вдома. Господь почує і цю молитву.

Одного разу я був викликаний до однієї вмираючої. Я сповідував її приблизно за півтора місяці до цього. Я прийшов до неї близько дев’ятої вечора, а ви знаєте, що перед смертю людина причащається незалежно від того, їла чи ні, це взагалі неважливо, перед смертю причащаються в будь-якому випадку. Про це каже правило Першого Вселенського Собору. Якщо людина зберігає віру, її треба причащати. Я приходжу і бачу таке жахливе видовище: вона лежить на ліжку, очі вилізли з орбіт у буквальному розумінні, повік взагалі не видно. І вона руками відбивається від когось направо, наліво і кричить: “Боюся, боюся, боюся”. Я кажу: “Надіє, хочеш причащатися?” “Хочу”, – каже, і мова в неї пропала відразу ж. Це було останнє, що вона сказала. Я причастив її Тілом і Кров’ю Господньою, і вона відразу ж заспокоїлася, посміхнулася і померла. От як раз напад митарств, який був, – і милість Божа. Про це потрібно молитися.

– А якщо непритомна людина?

– Коли непритомна людина, треба про неї молитися, читати канон на вихід душі з тіла, але таїнства над несвідомою людиною не звершуються, окрім Таїнства Святого Хрещення, якщо людина раніше висловлювала бажання. Ні Причастя, ні Соборування над непритомними людьми не звершуються. Інсульт не означає втрату свідомості, може бути втрата мови, але якщо є свідомість, то можна причастити людину за умови, що вона виявить згоду очима, чим завгодно, але знову-таки, якщо вона намагалася жити по-Божому, як я кажу. Вона отримує милість від Бога, що може причаститися. Якщо людина жила безбожно, то Господь зазвичай не дає їй можливості Причастя. Жінка була без свідомості, а священик вирішив її пособорувати. Почалося Соборування. Щойно почали читати Євангеліє, вона з коми вийшла і сказала: “Каюся”, – причастилася і померла наступного дня.

Але за правилами Церкви не можна соборувати таку людину. Що в таких випадках належить робити? Я сам робив. Зазвичай починаєш служити молебень про здоров’я. Такий молебень є. Якщо на то воля Божа, людина опритомніє, але до Таїнств, окрім Хрещення, люди в коматозному стані не допускаються. Хрещення теж звершується не в будь-якому випадку, а тоді, коли людина заздалегідь висловлювала бажання похреститися, але з якихось причин не встигла. У такому разі її хрестять через триразове обливання.

<< Підготовка до смерті. Спокуси та чесноти

Момент смерті >>