Про рай і Страшний суд

Страшний суд, Занобі Строцці

Про свідчення людей, які перебували в раю, та про остаточний Страшний суд розповідає священик Даниїл Сисоєв . . .

РАЙ

Ви потрапили в рай, але потрібно пам’ятати, як описується шлях до раю через митарства. Свята Перпетуя бачила митарства в такому вигляді: стоять золоті сходи від землі до неба, а з боків цих сходів ножі, нижньої сходинки немає. Замість нижньої сходинки там біснується дракон. І вона побачила, що її сусід по камері Сатир першим підійшов до цих сходів і поставив на драконові таємничий знак. Який? Хрест, звичайно ж. Дракон відразу ж заспокоївся і замовк. Сатир встав на нього і пішов далі сходами, але він дивився тільки вгору. Чому саме ножі? Той, хто дивиться по боках, ріжеться, тому під час митарств потрібно дивитися тільки вгору. Потім і вона за ним пішла, зробила таємний знак на драконові, пішла вгору і потім увійшла до раю. Там її зустрів Великий Пастир – Ісус Христос. Навколо Нього літали полум’яні духи і співали Йому дивовижний гімн. Він її поцілував і сказав: “Я тебе вітаю. Ти, дочко Моя, нарешті прийшла додому”. Таким чином, людина приходить у рай, і зазвичай, до дев’яти днів оглядає рай у тій мірі, в якій може.

Якщо у вас було недостатньо високих роздумів, то весь рай ви не побачите. Намагайтеся перед смертю краще підготуватися, щоб вище піднятися, бо в раю є різні місця.

З дев’ятого по сороковий день зазвичай показують місця пекельних мук, щоб знати, що чекає нас у пеклі. І, нарешті, на сороковий день людина з’являється перед лицем Бога, поклоняється Йому і отримує вказівку, де їй перебувати до моменту суду.

Якщо люди за життя не боролися з пристрастями, то в пеклі пристрасті продовжують прогресувати, люди занепадають ще більше. Але якщо в них воля була спрямована все-таки якось нейтрально, схилялася до Бога, то Бог може допомогти таким людям уникнути пекла.

У раю люди також продовжують розвиватися. Дехто гадає: “А чим займатися в раю?” Душа продовжує рости в тому місці, в якому вона опинилася. У раю люди спочатку перебувають у спокої.

Як сказано в Апокаліпсисі: “Я побачив під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, яке вони мали. І викликнули вони гучним голосом, кажучи: доки, Владико Святий і Істинний, не судиш і не мстишся тим, що живуть на землі, за кров нашу? І дано було кожному з них одяг білий, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на деякий час, доки і співробітники їхні, і брати їхні, які будуть убиті, як і вони, доповнять число” (Одкр. 6:9-11).

На небесах люди ростуть, вони піклуються про землю, вони знають, що тут відбувається, і життя їх стає сильнішим, ніж наше життя. Рай – щільніша реальність, ніж земля, і жителі його більш насичені реальністю, хоча ще перебувають там безтілесно. Але, перебуваючи без тіла, вони не можуть отримати ще повної насолоди. Вони отримують нагороду лише в тій мірі, в якій можуть її отримати, перебуваючи без тіл. Люди в раю відпочивають, навчаються таємницям Божим, поступово привчаються до Божого Світла. Людина, куштуючи райські плоди, поступово починає звикати до Божого Світла. Рай – це, скажімо так, інститут. Якщо земля – школа, то в рай потрапляєш тільки склавши іспити. А що тоді митарства? Це вступні іспити в інститут, коли людина навчається жити в присутності Творця.

У раю є безліч різних місць. Ось цікавий опис: Андрій, заради Христа юродивий, був узятий у рай і побачив, що в центрі раю стоїть величезний Хрест, що світиться і якому поклоняються ангели. Людина, піднімаючись, бачить цей Хрест і, нарешті, доходить до певної завіси, за якою розташоване саме Царство Боже, що знаходиться вище за всі небеса.

Одного разу одна людина, учень святого Іоанна Златоуста, була узята в рай і не знайшла там Златоуста. Вона сильно засмутилася. Ангел її запитав: “Що ж ти сумуєш, ніхто ще звідси не йшов у печалі”. Ця людина йому на це відповіла: “Я мріяла побачити Іоанна, але його тут немає”. На це сказав ангел: “А, ти шукаєш Іоанна, проповідника слова Божого? Ти не можеш його побачити, він там, де Бог”.

Бувають люди, які настільки підготувалися на землі, що піднімаються вище за рай. Наприклад, апостол Павло, він знаходиться вже з Христом, як сам і передбачав у своєму Посланні до Филип’ян. У раю в тілі знаходяться Ілля-пророк та Енох. Святий апостол Павло і деякі інші святі піднімаються вище і вище в Небеса.

У нас є одна свята, яка вже отримала повноту блаженства. Єдина свята, яка отримала повноту нагороди до Страшного Суду, – Пресвята Богородиця. Чому? Бо Вона воскресла в тілі. Чому Успіння таке велике свято? Бо це день прославлення Другої людини, яка досягла вже повного, абсолютного прославлення, яке для всіх нас відбудеться тільки в Судний день.

ЗАГАЛЬНЕ ВОСКРЕСІННЯ

Отже, поступово відбувається зростання людей, воно триватиме до самого Судного дня. Коли закінчиться число визначених Богом святих, тоді Небеса згорнуться, як сувій, і Христос прийде на землю разом з усіма ангелами і з усіма святими, пекло спустіє, бо всі люди будуть викликані, і настане день Воскресіння. Ми з вами знову повернемося в могили, вони розкриються, і наші тіла воскресить Бог.

Пам’ятаєте страшний день пророка Єзекиїля, коли він побачив кістки, що з’єднуються між собою, покриваються шкірою та м’язами? А потім у кістки входив дух (Єз. 37:7-10).

Видіння пророка Єзекиїля

Саме і буде так: у наші могили ввійде життя, і ми вийдемо з могили в тілі у віці тридцяти трьох років без окулярів, без милиць, без генетичних вад, і наші тіла в точності відображатимуть наші душі.

– Звідки це відомо, що в тридцять три?

– Апостол Павло каже: “Аж доки всі прийдемо до єдности віри й пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, до міри зростання в нас повноти [віку] Христової” (Еф. 4:13).

От саме тоді настане найстрашніше, а ви кажете – митарства! Митарства – це тільки початок.

– Як же місця на всіх вистачить?

– Нове небо буде, нова земля, новий всесвіт. Наша земля згорить і помре і воскресне наново. І ось тоді вже настане справжнє життя, настане великий Судний день, коли всі ми встанемо перед обличчям Бога і дамо відповідь за справи свої. Абсолютно правильно ми з вами згадуємо про цю велику відповідь, саме Слово Боже значно більше акцентує увагу на цьому великому Судному дні, ніж на митарствах. Чому? Бо це найважливіше. Митарства – це лише вступні іспити в інститут. А Судний день – це вже вирішення долі абсолютне і назавжди, без права апеляції. Ось саме тоді буде велике розділення: усі грішники після цього в тілі будуть кинуті у вічний вогонь, у пітьму зовнішню, і муки їхні не закінчаться ніколи. Як каже Одкровення Іоанна Богослова: “Дим мучення їх здійматиметься повік, і не матимуть спокою ні вдень, ні вночі…” (Одкр. 14:11).

Праведники ж увійдуть до вічного життя, житимуть у новому Всесвіті, у Царстві з Христом. Вони досягнуть вершин блаженств.

– Вони не будуть засмучуватись за своїх родичів?

– Родинні зв’язки закінчуються з моменту смерті, і всі шлюбні стосунки закінчуються, і тілесні. Якщо родичі приходять до ближніх, то не через спорідненість, а через душевний зв’язок, а якщо його не було, то й не приходять. “Будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться” (Лк. 17:34).

Господь сказав, що кожен відповідає тільки за себе: “Отже, кожен з нас дасть за себе відповідь Богові” (Рим. 14:12). І знову-таки, якщо між вінчаним подружжям є душевна і духовна спорідненість, тоді вона залишиться, але не як між чоловіком і дружиною, а як між двома дітьми Божими, а якщо такої спорідненості не було, то й не буде.

Нас Бог воскресить саме в тому тілі, в якому ми зараз перебуваємо. І ось, саме тоді настане відплата за гріхи, і тоді ж буде дана абсолютно повна нагорода, тоді настане велике Царство, де вже більше не буде ні смерті, ні тління. Як сказано, хвороби, печаль і зітхання підуть геть.

– А який буде стан людини в пеклі до Пришестя?

– Смуток і передочікування майбутньої муки. Звичайно, неприємний контакт з бісами, нічого хорошого в цьому спілкуванні немає. Всякі розмови про сковорідки Свята Церква називає байками. Хоча доля правди в цих байках є. Чим грішить людина, тим і карається. Але в якому сенсі?

Пам’ятаєте, ми говорили про багача: язик у нього звик до насолод і тому горів: тільки в цьому сенсі, але не в тому, що в пеклі існують якісь тортурні камери. А після Суду можете не хвилюватися: диявол вас мучити не буде. Диявол, як і всі грішники, буде зв’язаний по руках і ногах. Він перебуватимете у вічній самотності. Не дай Бог нам там виявитися, у цій вічній самотності, абсолютній самотності.

<< Шлях на небо

Після смерті >>