Сотворення світу. Ангельські світи
Про сотворення Господом видимого і невидимого світу, про добрих і злих ангелів, про церковне вчення про ангелів розповідає о.Зиновій Павлиш . . .
Сотворення світу
Кожна сотворена річ має свою ціль, свою мету та своє призначення. Господь Бог, Який є Творцем Всесвіту, видимого і невидимого, «неба і землі» (Бут. 1:1), дав кожному творінню певну ціль, мету та особливе призначення.
Що значить сотворити?
Сотворити – означає з «нічого» покликати щось до буття. А зробити щось з «нічого» може лише Бог! Досить одного всемогутнього Його слова «хай станеться»! Тому-то називаємо Його Сотворителем неба і землі. На початку Символу віри ми визнаємо: «Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, і всього видимого і невидимого».
Сотворіння – це і є найкращий та беззаперечний доказ Божої всемогутності, мудрості та доброти: «Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь» (Пс. 18:2); «Бо від величі краси створінь порівняльно пізнається Винуватець буття їх» (Муд. 13:5).
Сотворення неба і ангелів
На початку Бог сотворив невидиме Небо, тобто Небесне Царство. Воно призначене для всіх, хто пізнає Бога, повірить у Нього, полюбить Його та виконає Його волю. Про Небесне Царство апостол Павло говорить: «Не бачило око‚ і вухо не чуло, і на серце людини не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його» (1Кор. 2:9).
У Небі Бог сотворив багато легіонів Ангелів, яких наділив великим розумом та свобідною волею. Вони є святими, добрими, чистими духами. Вони – безтілесні.
Падіння частини ангелів
Ангели – це Небесне воїнство Бога. Згадаймо слова Ісуса Христа, коли Його затримували. Один із тих, що були з Ним, відтяв вухо слузі первосвященика, Ісус же на це прорік: «Чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він дасть Мені більш як дванадцять легіонів ангелів?» (Мф. 26:53). Ангели, перебуваючи в Небесному Царстві, насолоджуються безмежним щастям та огляданням свого Творця.
Однак не всі ангели витримали в добрі і вірності. Деякі загорділи й захотіли стати рівними своєму Творцеві. У Небі дійшло до боротьби духів: добрих і вірних Богові та злих і гордих. Добрі під проводом Архистратига Михаїла здобули перемогу. Господь суворо покарав злих духів за гордість, бунт та непослух. Вони вже навіки прокляті й вічно перебуватимуть у пеклі. Вони стали духами пітьми, втративши назавжди любов свого Творця. Апостол Петро пише: «Бог не помилував ангелів, які згрішили, а, зв’язавши путами пекельної темряви, віддав зберігати їх на суд для покарання» (2Пет. 2:4). Вони назавжди втратили ангельську чистоту, святість та своє ім’я. Тепер вони звуться злими духами, сатаною, дияволом.
Від часу покарання диявол засновує своє царство темряви та гріха, яке противиться Божому Царству. Тому-то Ісус Христос називає диявола «…князем цього світу» (Ін. 16:11). Лихий намагався боротись і проти самого Бога: «…спокушав Його диявол» (Мф. 4:1). Однак після потрійної спроби спокусити Ісуса, почув: «Відійди від Мене, сатано» (Мф. 4:10). Й оскільки він не може нічого вдіяти Божій всемогутності, він старається боротися проти сотвореної Богом людини. Він докладає всіх своїх зусиль, щоби нас спокусити і намовити до гріха: «Бо тільки гріх є причиною того, коли диявол бере верх над людиною», – говорить святий Йоан Золотоустий.
За допустом Божим диявол може шкодити людям, як на тілі, так і на дочасних добрах (пор.: Книга Йова). Зі слів Ісуса Христа, звернених до апостола Петра, дізнаємося, що диявол воює передовсім проти Церкви та її слуг: «Симоне, Симоне! Ось сатана просить вас, щоб сіяти, як пшеницю, але Я молився за тебе, щоб не ослабла віра твоя…» (Лк. 22:31-32). Диявол чудово знає, що саме слуги Церкви нищать його панування на землі і що колись вони його судитимуть: «Хіба не знаєте, що святі судитимуть світ?.. Хіба не знаєте, що ми будемо судити ангелів?…» (1Кор. 6:2-3). Апостол Петро застерігає нас словами: «Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти» (1Пет. 5:8).
Злі духи ненавидять нас, бо ми є образом Бога і Його подобою. Вони заздрять нам, бо не можуть змиритися з тим, що ми покликані до Царства Божого, а вони (які колись перебували там і були значно достойніші за нас) навіки відкинені в пекло.
Роль добрих ангелів
Добрими ангелами називаємо тих, які не згорділи, не зрадили, а залишилися вірними своєму Творцю. Їхнє призначення – хвалити і славити Бога, Його любити, Йому служити: «Благословіть Господа, всі ангели Його, сильні міцністю, що виконуєте слово Його, слухаючи голосу слів Його» (Пс. 102:20). За їхню вірну службу Господь обдарував їх вічною щасливістю – постійно й назавжди перебувати в Його Небесному Царстві. Вони мають можливість повсякчас оглядати Бога лицем у лице: «…Ангели їхні на небесах повсякчас бачать лице Отця Мого Небесного», – каже Ісус (Мф. 18:10).
Друга почесна та відповідальна місія ангелів – охороняти людину від усякого зла та провадити її дорогою добра, – дорогою, яка веде до злуки з предвічним Богом у Небесному Царстві: «Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх» (Пс. 90:11).
Вчення Церкви про ангелів
Христова Церква вчить, що кожна людина, яка прийняла святе таїнство Хрещення, отримує свого ангела-хоронителя, який супроводжує її протягом усього земного життя. Святий Єронім каже: «Гідність наших душ така велика, що кожен від Хрещення одержав ангела».
Наш ангел-хоронитель постійно і ретельно веде «Книгу» нашого земного життя. У ній він записує всі наші вчинки: і добрі, і погані, і занедбані. Добрі та погані нам зрозумілі, а от які то занедбані? Занедбані – це ті, які ми могли зробити, а не зробили. Ісус Христос пояснює це в притчі про таланти (див. Лк. 16:14-30). Перший чоловік одержав п’ять талантів і придбав ще п’ять – і похвалив його господар. Другий до двох одержаних додав ще два – і цього господар похвалив. Третій не придбав нічого, тільки віддав один, який і отримав. Він занедбав свій талант, закопавши його в землю, – і в цьому була його провина.
Звідси випливає, що не досить остерігатися поганого – треба робити добро, тобто виконувати обов’язки християнина. Їх є три види: для Бога, для ближнього і для самого себе.
Катехизм навчає, що «ангели люблять та бережуть нас від небезпек тіла і душі. Вони заохочують нас до виконання добрих діл, застерігають від гріха та випрошують у Бога необхідні нам ласки».
Зі Святого Письма знаємо, що добрі ангели виконують різні обов’язки щодо людей:
- ангели-вістуни звіщають різні майбутні події-новини (наприклад, архангели Гавриїл, Михаїл та інші);
- ангели-хоронителі оберігають, попереджують та допомагають (наприклад, Товія та архангел Рафаїл, три юнаки в огненній печі, закований у в’язниці апостол Петро та багато інших);
- ангели-опікуни особливо опікуються невинними та безпомічними діточками, які ще не усвідомлюють небезпек, які підстерігають їх.
Ангел-хоронитель через голос нашої совісті намагається спонукати нас, аби ми задумалися над своїм вибором і приймали правильні рішення. І якщо ми не прислухалися до голосу своєї совісті, яка говорить: «Це добре, роби це!» або «Це проти закону, не чини того!» – то ні Господь Бог, ні наш ангел у цьому не винні. Знаймо, що ані Бог, ані наш ангел-хоронитель ніколи не порушать нашого вибору, нашої свобідної волі.
Яскравим прикладом для нас нехай буде притча про блудного сина. У ній ми чітко бачимо незбагненну Божу любов, Його безмежне милосердя та довгу терпеливість. Батько з болем і смутком приймає рішення свого улюбленого сина, щоб не порушити його свобідної волі. Він шанує її та не обмежує його особистий вибір. Отож, мої любі, вибір за нами!